1043

«Хочеться, аби суспільство навчилося бути терпимим до всіх»: інтерв’ю з ЛГБТ-активістом із Харкова

Артем Шапаренко переїхав із Харкова до Чернівців, він організовує тут заходи в ком’юніті-центрі та хоче, аби ЛГБТ-люди стали відкритими і їх сприймало суспільство.

Артем – графічний дизайнер, працює як адміністратор притулку і тестує людей на ВІЛ, а також мобілізує спільноту ЛГБТ у Чернівцях. Сам він із Харкова, але нині живе і працює у Чернівцях. На Буковину приїхав, рятуючись від війни. 

Він не приховує своєї сексуальної орієнтації та допомагає іншим представникам спільноти працевлаштуватися і соціалізуватися. 

Чому обрав для переїзду місто на заході країни, роботу ком’юніті-центру та чи безпечно почувається у Чернівцях, Артем розповів Шпальті.

Залишив Харків, бо не було де полікувати зуб

19 березня вимушено поїхав із дому. У мене розболівся зуб, а полікувати його не було вже де. Хоча район, де я жив, тоді був трохи безпечнішим — туди не діставали «Гради». Але там знищили школу та поліцейську дільницю.

Мої батьки проти евакуації, тож залишилися вдома. Я зрозумів, що працювати під звуками сирен у погребі не зможу. Сидіти без роботи сенсу не було. Це вплинуло на моє рішення переїхати. Нині я допомагаю батькам фінансово, бо у Харкові важко з роботою.

Вирішив їхати у центральні регіони країни, бо там була менша конкуренція з пошуку житла. Свою станцію у Вінниці проспав у потязі — так опинився у Хмельницькому.

Там жив у небайдужих людей, де знаходив житло через друзів. Мені запропонували роботу: у Дніпрі або в Чернівцях. Обрав останнє, бо це місто якнайдалі від зони бойових дій. Тут одразу розпочав роботу з організації прихистку.




Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *