3252

Олександр Черепинський та Ігор Резнік пояснили, чому патріотизм – це для тупих

Політика України схожа на мекскіанскій серіал, де героїв косить одна і та ж хвороба – заразне безпам’ятство. Саме тому говно, яким по суті являеются всі наші політичні діячі настільки живуче: то, як погано вони пахнуть народ забуде через день-два. Вони переодягнуть у нову обгортку – і опа, все те ж лайно але в новій обгортці. До речі, так, про цукерки, якщо вже загвоорілі, проілюструємо розповідь справами таких ось серійних говняшек: «людей президента» – Кононенко, Черпінского і Пивоварова. І якщо Кононенко – це відома цукерка нашого шоколандного лідера, то хто такі Черепинський і Пивоваров народ може не знати. Читайте ж, але бійтеся мексиканських хвороб.

Отже, відкриємо Гугл Ньюс і прочитаємо, що пишуть про Олександра Черепинського. За рідкісним винятком – але у великій кількості – це дика ахінея про десятикратне зростання вантажообігу в аеропорту Харкова. Цю сумну джинсу закидають для того, щоб приховати більш-менш цікаві матеріали про Черепинського. А вони є, наприклад тут.

Новости о Черепинском Александре Ефимовиче
Новини про Олександра Черепинського зціляють за одну пучку. Чесно, просто поцілуйте його прямо в екран

Так чому ж насправді займається Олександр Юхимович Черепинський, коли не збільшує вантажообіг аеропорту? Або коли не переводить бабусю через дорогу? Чи не сколочує шпаківні? А Черпінскій займається старих добрих вимаганням і рейдерством, або грабежем по-старому. І наша розповідь, багато в чому повторює інші зводиться до того, друзі … що не варто рвати жили, переживати за країну, за народ. Попустить! У влади як були з 1991 року виродки, так і будуть. Патріотизм і ходіння в піжамах захисного кольору з розповідями про неймовірний надзброю, про зростання вантажообігу Харкова, про моментально скоро швидко звільняли Крим – це для лохів. Чи не лохи – Порошенко, Кононенко, Черепинський – ми їх ще побачимо в ролі «антифашистів» і членів «опору», ось до ворожки не ходи. Хлопці бувалі, випливуть.

Передаємо по тексту великої і складної статті на Першому Комітеті. Іноді вставляеем уїдливі ремарки. Отже, повість про Сашка Черепинського і атмосфері харківського бізнесу.

СБУ в Харкові використовує «російський слід» підприємств для власного збагачення і побудови імперії контрабанди Затяжна війна з Росією, яка і не думає припинятися, стала вигідна багатьом українським чиновникам і бізнесменам. Особливо у використанні ненависті до Росії і сплеску патріотизму лідирує Управління СБУ в Харківській області і контрабандист Олександр Черепинський. Ми починаємо серію публікацій, в яких покажемо як харківське СБУ стало одним з головних «крішувальніком» злочинності в області.

Яка новина! На похоронах завжди крадуть столове срібло. А «Затяжна війна з Росією» – чим не привід пошуршать по коморах? Так це ж вся історія в мініатюрі!

Директорам підприємств прямо говорять, що вони повинні продати свої компанії, віддати землю в оренду за заниженою ціною, ділитися великою частиною прибутку – в залежності від фірми і її можливостей. Тобто замість боротьбою з тероризмом і сепаратизмом харківське СБУ займається рейдерством. Якщо вони і ловлять, то дрібних «сошок», а справжніх господарів залишають у спокої. Ні обвинувального вироку у справах по сепаратизму в Харківській області не винесено.

Тема економічної диверсії стала дуже модною. Керує цим процесом начальник УСБУ в Харківській області Олександр Пивоваров. До свого призначення в 2014 році ця людина пройшла досить довгий шлях від комсомольського активіста і співробітника КДБ СРСР. На посаду начальника внутрішньої безпеки Пивоваров взяв до себе свого кума Ігоря Хейді, з яким знайомий багато років. Гейда на держслужбі через підлеглих брав гроші з бізнесменів, за що мало не був звільнений. Однак допомога кума (і фінансові вливання в тому числі) допомогли йому утриматися.

Прикриваючись «патріотичною темою» і боротьбою з спонсорування російського бізнесу, верхівка харківського СБУ по суті займається економічною диверсією. Для цих людей головне – фінансова нажива. Те, що своїми діями вони підривають авторитет влади, викликаючи до неї недовіру – їм безразлічно.Викачіванія коштів з бізнесменів і рейдерство підприємств силами СБУ вимагає вдалого адміністрування. Саме тут в разі стає контрабандист Олександр Черепинський, який зараз є партнером громадянина Румунії Олександра Грановського і Ігоря Кононенко, по суті «смотрящего» від Президента.

Цей контрабандист відомий як покровитель терористичної організації «Оплот». Черепинський керує обнальнім центром «Цитаделі», через який і зараз мільярди гривень йдуть на Донецьк. Саме він через свої схеми завозив на Антимайданом газові пістолети, світлошумові гранати, бронежилети і каски. Аж надто не хотілося Черепинський євроінтеграції, не дозволить займатися цього улюбленим ремеслом. Однак Антимайданом з «Опорою» зник, а Олександр Юхимович Черепинський – немає. Ще набагато краще себе почуває в фінансовому плані.

Черепинський (на прізвисько Череп) займається контрабандою м’яса і зброї, вимагав землі у заводу ХТЗ. Тепер же його «імперія» розрослася. За допомогою СБУ він керує мережею наркоторгівлі, контрабанди, торгівлі людьми, зброєю, проституцією, потоками нелегальних мігрантів. Саме він допомагав Півоварову про те, щоб Хейді залишили працювати в органах.
Таким чином, вишикувалася ціла мережа по рейдерству бізнесу в Харківській області. Кришування забезпечує керівництво СБУ – Пивоваров і Гейда, а управління «віджатими» активами – Черепинський. Разом вони мають в своєму зверненні такі обсяги коштів, які перевищують бюджет області.

Просимо звернути увагу на ці факти голови СБУ Василя Грицака. Хоча наші джерела повідомляють, що він свого часу хотів звільнити Пивоварова і Хейді, але не зміг через те, що за них заступився губернатор Харківщини Ігор Райнін (який в свою чергу є ставлеником Адміністрації Президента, зокрема Бориса Ложкіна).

Поки в Харкові тихо (в порівнянні з бойовими діями на Сході). Але як відомо «в тихому болоті» деякі водиться. І тому в цьому місті спокійно, тому що це вигідно пивоварів, Хейді і Черепинський. А як буде далі – невідомо.

Покровитель Організації «ОПЛОТ» Черепинський Олександр Юхимович

Продовжуємо розповідь по сірому кардиналу Черепинському Олександру Юхимовичу покровителю організації «Оплот». Ось уточнені дані його фінансового стану.

Черепинський Олександр Юхимович. Номер паспорта МН +921665 прописаний за адресою ул.Черношевского 84 кв.28, квартира досить вселяють розмірів. Список машин: Mercedes Benz ML-class 350 Bluetec АХ0014АВ належить його дружині Черепинського Юлії Анатоліївні прописаної по вулиці Гіршмана 17 кв.94.Mercedes Benz S-Class 500 2011 випуску зареєстрований на самого Черепинського А.Є. і найголовніша його реліквія, яка була куплена перед Євро 2012, це Porshe Carrera b-turbo з номером АХ2012ВО.

Тепер продовжимо: Мабуть єврейському хлопчикові було важко красти гроші в Німеччині і тим більше їх заробляти. Тепер стає зрозумілим його небажання підтримувати євроінтеграцію, на цьому тлі він придумує просту схему поставки контрабандних товарів для анти-майдану а саме: Газові пістолети, світло-шумові гранати, взуття, цвяхи для того щоб починати гранати, бронежилети, каски. Всю цю контрабанду він завозив на територію України за допомогою своєї тіньової контори ТОВ “Галаксі плюс» 61002, м.Харків, вул.Пушкінська 33 код, ЄДРПОУ 34390474, і номер митної ліцензії АГ 594393 від 15.09.2011.

Ця фірма яка виступала декларантом у всіх контрабандних справах Жиліна і Черепинського. А ось список фірм які Жилін надавав Черепинському для роботи: ТОВ «Бутрос Трейд» 01601, м.Київ, ул.Шовковіча 42-44, код ЄДРПОУ 37687271 на цю фірму 09.12.13 завозилася взуття для євромайдан, номер митної декларації 807100000/2013 / 61134. ТОВ “Укрінвест 3000» 61157, м.Харків, вул. Жовтневої Революції 167, Код ЄДРПОУ 35971841 на цю фірму 10.12.2013 завозилася тканину, що насправді був в тому контейнері, ніхто не знає, номер декларації 807100001/2013 / 9056.ТОВ «Аморе» 65005, м.Одеса, ул.Бугаевская 35, код ЄДРПОУ 38643261 на цю фірму 24.12.13 теж завозилася «Тканина», номер декларації 806020002/2013/13381.

При чому, що примітно директор цієї компанії не Черепинський А.Є. а Булуй Олександр Анатолійович, а технічним директором є потенційний алкоголік і колишній митник Чудан Олександр Вікторович, через цю брокерську контору протікають основні контрабандні потоки м.Харкова та м.Києва. Природно в цьому протегували чиновники Харківської обласної митниці: Колишній начальник митниці Іванов Сергій Володимирович і колишній начальник відділу контрабанди Резник Ігор Михайлович, і що ще більш цікавіше, це те що Жилін і Черепинський і всі співучасники для зручності відбуваються кримінальних процесів знаходилися в одному місці, в будівлі ВТБ Банку по вул. Пушкінській 33.

Отже, схема контрабанди та грошових коштів складається з наступного учасників: Черепинський Олександр Юхимович, Жилін Євген Володимирович, ТОВ «Галаксі Плюс», Чудан Олександр Вікторович, Булуй Олександр Анатолійович, Резник Ігор Михайлович і Іванов Сергій Володимирович.

Українські силовики ігнорують вогнище сепаратизму в Харкові

Не так давно було багато шуму навколо нібито рішучого настрою української влади ввести санкції відносно діючих на території України бізнесів і підприємств російських політиків, які прямо або побічно можуть бути причетні до фінансування військових дій на Сході нашої країни. У той час, поки Європа і США, зціпивши зуби, такі економічні санкції відносно громадян РФ і РФ в цілому успішно ввели, далі посилили і вже кілька разів продовжили їх дії, українська влада вважає за краще закривати очі на очевидні факти успішного заробляння російських бізнесменів на здоров’я і життях українців. При цьому українських силовиків не турбує той факт, що далі такі заробітки росіяни витрачають на підтримку бойовиків в зоні АТО.

Нагадаємо, що Кабмін Яценюка ще близько року тому становив досі нікому не відомі списки осіб і підприємств, щодо яких «суворі» українські санкції повинні були б заработать.По підсумку, немає ні списку, ні санкцій. Хоча таке рішення нашого уряду виглядало б дуже логічно. Особливо на тлі існування незаперечних свідчень фінансової причетності сенаторів РФ до великих і економічно благополучним українським підприємствам.

Харків, говорите, хочуть розпалити?

Не так давно, Президент Порошенко, посилаючись на оперативну інформацію української розвідки, заявив наступне: «Наш ворог планував – і все ще планує, – через свою розгалужену агентуру підпалити Харківщину, принести сюди такі ж біди і страждання, які він обрушив на голови жителів Донбасу ».

Але, знаєте, для того, що б зробити таке припущення, і навіть обгрунтувати його фактажем, ніякої розвідки не потрібно.

Величезне, раніше українське, а нині все ж «російське», харківське підприємство – фармацевтична компанія «Здоров’я» (завод був відібраний рейдерським шляхом у громадян України), яка без перебільшення є флагманом вітчизняної фармацевтичної індустрії, – сьогодні належить одіозному російському політикові, члену Державної Думи РФ – Олександру Геннадійовичу Шишкіну (в 90-х роках був знаменитий як «Саша-металіст» або «італієць» – лідер Кемеровській ОПГ). Незважаючи на наявність бізнесу в Україні, рука цього, від недавно почесного громадянина Харкова, не здригнулася, і в стінах Держдуми проголосувала «ЗА» анексію Криму, а також «ЗА» можливість введення російських військ на територію нашої держави.
Важко заперечити, що найближчим соратників пана Шишкіна в Україні є Геннадій Кернес. Мер першої української столиці щосили виправдовував рішення місцевої влади про присвоєння Шишкіну звання «почесного громадянина», розписуючи його щедрі грошові вливання, нібито на благо харків’ян.

Насправді, і в ЗМІ можна знайти безліч інформації з цього приводу, Шишкін і Кернес знайомі з часів спільного відбування покарання у виправній установі в 80-х роках. З тих пір вони бізнес-партнери з багатьох напрямків. І фінансова підтримка сепаратистських настроїв на Сході України і Харкові – не виняток.

Для того, що б ці дані не були схожі на голослівні звинувачення, досить розуміти, що ще в минулому році українські правоохоронці розслідували кілька кримінальних справ за фактом фінансування сепаратизму в Харківській області. Фігурантом у справі проходили Геннадій Кернес, а так само відомий «покровитель» так званих «тітушек» – голова ГО «ОПЛОТ» Євген Жилін.

Зокрема, в матеріалах слідства було зазначено, що всі грошові надходження для потреб сепаратистських рухів здійснювалися через рахунки ГО «Оплот» і його керівника Євгена Жиліна, який за вказівкою мера Харкова переводив у готівку і передавав грошові кошти, в тому числі, і ополченцям на Сході. у МВС, тоді стверджували, що мова йде як мінімум про 27 млн. доларів, які були переведені в готівку і витрачені на підтримку дестабілізації ситуації в регіоні. Євген Жилін, за даними міліції, нині перебуває за межами України.

На сьогоднішній день, всі ці кримінальні виробництва закриті. Чому? – це питання, яке поки залишається без відповіді.

Розпалюванню Харкова протегують українські силовики

У світлі вищенаведеного, слід враховувати той факт, що Шікшкін, який фізично не в Україні, і Кернес, який має колосальні проблеми зі здоров’ям, не самотні в побудові і наповненні фінансових потоків в ім’я розпалювання сепаратистської настроїв, як в Харкові, так і на Донбасі .

На особливу увагу заслуговує постать нинішнього директора ФК «Здоров’я» Олександр Доровський. Прізвище цієї людини преса небезпідставно пов’язує з так званим «трамадольних скандалом». При цьому, ФК «Здоров’я» і на сьогоднішній день є найбільшим в Україні виробником цього препарату. А. Доровський, за твердженням харківських правоохоронців, і в наші дні не гребує заробітком на наркотрафік.

Помічником батька, а так само за все бізнес-підряду Шишкін-Гернес-Доровський у всіх починаннях, а саме фінансова підтримка бойовиків, аж до обмундирування та озброєння сепаратистів, а так же слив оперативної інформації про плани і позиціях українських військових, є ніхто інший, як син А. Доровських – Віктор Доровський.

В. Доровський – співробітник СБУ, який після подій Майдану був переведений з харківського управління у другий підрозділ До Служби безпеки України.

Нагадаємо, що недавно Глава СБУ Валентин Наливайченко завив про те, що представники деяких російських телеканалів з’являються завчасно в місцях виникнення провокацій, завдяки зраднику з Генштабу Збройних сил України через, який займався зливом оперативної інформації через російські спецслужби.

У зв’язку з цим, хочеться поцікавитися у пана Наливайченко, перевіряють чи на предмет співпраці з сепаратистами самих співробітників СБУ? А так же закликати його до перевірки на предмет зради В. Доровський, в частності.Сам же В. Доровський має гарна підмога в питаннях кришування брудних справ батька А. Доровських, а так само всіх схем зв’язку з терористами. Одним з найближчих його партнерів є бізнесмен Олександр Черепинський, який, в свою чергу, входить в близьке оточення глави митної служби України – Анатолія Макаренка.

Ясна річ, що всі кримінальні схеми ОЗГ Шишкін-Гернес-Доровський приносять цим людям небачені доходи. Туди ж потрібно плюсовать і «чистий» заробіток Шишкіна на ФК «Здоров’я». За підсумком, всі ці гроші служать джерелом фінансування бойовиків.
Права рука А. Доровських – Геннадій Хорунжий – один з топ-менеджерів компанії «Здоров’я». На ринку фарми він відомий тим, що при всіх президентах і донині знає доріжки до чиновників МОЗ, з цього, власне, і спеціалізується на корупційних схемах «чиновник-бізнесмен».

І Доровський і Хорунжий – працюють в інтересах не українських громадян. Їх завдання – благополуччя і виконання вказівок свого «Роботодавець» – в даному випадку Шишкіна.

Виходить, що «український» завод «Здоров’я» під носом у наших силовиків і при їх же участі працює і заробляє чисті і брудні гроші бізнесмену і сенаторові РФ Шишкіну. Той в свою чергу, віддаючи данину своєму безпосередньому начальнику – голові партії «Єдина Расс» – реалізовує місію Москви щодо фінансування війни в Україні.
На манежі все ті ж

І хоча сьогодні в силу того, що Росія стає ізгоєм для європейського бізнесу, кожен поважаючий себе російський мільйонер намагається приховати своє прізвище в статутних документах підприємств, якими володіє, у Шишкіна це виходить погано.

ФК «Здоров’я» зовсім недавно він спробував переоформити на свого бізнес-партнера Леоніда Огородникова (співзасновник мережі «КароФільм»). Юридично угода вже практично завершена. Але, так чи інакше, вплив А. Шишкіна на саме підприємство, а так само на всі кримінальні сфери життя Харкова не зменшується. Ще б пак, адже він не може дозволити собі схибити в очах Путіна, який доручив Шишкіну одну з найскладніших, але необхідних сьогодні для РФ місій!

Ігор Резнік – іменитий злодій з ДФС і відродився зі сміттєвого бака Володимир Скоробагач

Відродився депутат Харківської міськради Володимир Скоробагач виявився партнером «за корупційним бізнесу» відомого злодія з ДФС – Ігоря Резника. Саме Резник І.М. – касир хомути по контрабанді, який є навіть не сином кухарки … Корупціонер з ГФС України (ДФС) за освітою медсестра з Харкова. Призначення на посаду в.о. директора Департаменту по боротьбі з митними правопорушеннями Державної фіскальної служби України Ігоря Резника викликає ряд питань і вимагає втручання правоохоронних органів.

«У роботу Ігор Резнік включився наполегливо, навіть не чекаючи затвердження керівництвом УКРІНФОРМ України положення про Департамент, його структурні підрозділи та посадових інструкцій. Фактично Департаменту на сьогодні не існує, а керівник і призначені ним підлеглі є і навіть імітують якусь діяльність. Ось тільки, враховуючи законодавство, всі їхні дії є нелегітимними », – пише в своєму блозі на Цензор.НЕТ депутат від« Народного фронту »Ігор Лапін.По словами народного депутата, ряд питань викликає і сама біографія Віктора Резника, оскільки живе він дуже нескромно , а деякі факти вказують на його зв’язки з депутатом Харківської міськради Володимиром Скоробагач, який був спонсором харківської терористичної організації Оплот. Детальніше про те, хто такий Володимир Скоробагач ми писали в матеріалі Володимир Скоробагач – харківський м’ясник Партії Регіонів, що відродився з сміттєвого бака.

«Новопризначений керівник є одним з найбагатших керівників департаментів у структурі УКРІНФОРМ – їздить на автомобілі Range Rover, вартістю понад 4 млн. Грн. і живе в елітній квартирі по вул. Драгомирова (Новопечерські липки) вартістю понад 10 млн. Гривень. При цьому є ряд фактів, що вказують на його зв’язки з депутатом Харківської міської ради Володимиром Скоробагач. Останній відомий як один із спонсорів проросійської організації харківських «тітушек» «Оплот». І є інформація, що саме пан Скоробагач рекомендував Ігоря Резника на цю посаду », – пише Ігор Лапін.

«При цьому Володимир Скоробагач має прямий інтерес ставити своїх людей в ГФС. На сьогоднішній день він є одним з найбільших імпортерів м’яса на територію України. Якщо проаналізувати документи, то є підстави стверджувати, що м’ясо він ввозить із значним заниженням митної вартості товару та порушеннями митних правил. Не виключено, що частина зароблених коштів йде на фінансування того ж «Цитаделі». Дивна ситуація, коли патріоти пішли на передову і борються з ворогом, а «щури» в тилу заробляють цього ворога на зброю », – пише нардеп.Лапін також підкреслює, що після того, як Ігор Резнік прийшов в ГФС боротися з контрабандою, спостерігаються процеси , які ніяк не свідчать про успішну роботу в цій галузі.

«Так, протягом перших двох декад березня 2016 року суттєво зросла кількість оформлення товарів підприємствами, зовнішньоекономічні операції яких мають ознаки недостовірного декларування ваги брутто та нетто товарів, використання товарів прикриття, а також заниження митної вартості товарів. Частина підприємств здійснюють митне оформлення товарів поза зоною діяльності митниці акредитації.

Головним чином, такі підприємства здійснюють митне оформлення взуття, одягу, текстильних і побутових товарів, автозапчастин та ін. В Київський, Київської міської, Запорізької, Харківської та Сумської митницях.

Мабуть, що відео з камер спостереження в ресторанах і кафе, які знаходяться в районі Львівської площі, були б цікаві працівникам правоохоронних органів про діяльність зазначених вище підприємств. Є інформація, що саме під час таких неформальних зустрічей він дає дозвіл на «роботу» підприємству і визначає плату за кожен оформлений контейнер, транспортний засіб з імпортними товарами з недоплатою податків і зборів до бюджету України. Тому викликають подив принципи відбору і сумніви щодо законності призначення на посаду пана Ігоря Резника і його «команди» Мороза Г.С., Дзеник А.В., Павловича О.В., Боровніка В.М. на посади наказами УКРІНФОРМ від 13.01.2016 №25-о, від 02.03.2016 №701-о і від 23.02.2016 №624-о до Департаменту протидії митним правопорушенням, який є правонаступником Департаменту аналізу ризиків та протидії митним правопорушенням », – уклав депутат.

Ігор Резнік і компанія

Останнім часом, чи не щотижня ми спостерігаємо в ЗМІ подібні викриття у хабарництві тих чи інших працівників митниці. Примітно, що в багатьох випадках нечистими на руку є співробітники підрозділів по протидії контрабанді та порушенням митних правил, що не є чимось дивним для осіб, присвячених у внутрішні процеси, що відбуваються в ДФС.

На початку ц.р. керівництвом ДФС групі осіб, на чолі з громадським помічником народного депутата В.Хомутинніка Володимиром Скоробогача, за певну плату був буквально зданий в оренду департамент по боротьбі з контрабандою митниці. Термін та умови договору концесії, як і розмір щомісячних відкатів конценденту, нам достовірно не відомий, але з лютого ц.р. пан Скоробогач, відомий в харківських бізнес-колах контрабандист м’яса і фінансовий ділок податкових ям, отримав абсолютний і повний контроль за діяльністю як департаменту в столиці, так і підрозділів по боротьбі з контрабандою на місцях, тобто в митницях.

Коло концесіонерів, як виявилося, був дуже невеликий – всього троє бариг: крім Скоробогача і кримського татарина, колишнього заступника міського голови м Саки (АР Крим) пана «К.» (далі Османович), також вже багато років успішно паразитує на українській митниці , до новоствореної ОПГ увійшов Ігор Резнік.

За досягнутою домовленістю, прибуток після вирахування поточних витрат повинна ділитися між концесіонерами поровну.Мозговим центром сией синергії і її основною рушійною силою є Скоробогач, колишній активіст «Партії Регіонів», депутат Харківської міськради, комерційний директор ТОВ «Інтеропт-преміум». Він відомий, як близький зв’язок Допи і Гепи, а також один з основних фінансистів харківського анти-майдану, «Цитаделі» та УПЦ МП, нагородами якою вшановано неодноразово.

З допою Скоробогача ще з 1996 року пов’язував спільний бізнес з імпорту курячих стегенець і тропічних фруктів через «спеціальні режими інвестиційної діяльності на територіях пріоритетного розвитку». Простими словами, імпортований товар Допи надходив в порти України Чорного (Феодосія, Євпаторія) і Азовського (Маріуполь) морів з оформленням в СЕЗ «Порт Азов» та СЕЗ «Донецьк» за контрабандних схем, за які відповідав Скоробогач. Однак бізнесова і політична кар’єри Скоробогача стрімко злетіли з моменту роботи в компанії «Інюрполіс» дочки Степана Гавриша, одним з клієнтів якого є Юра Єнакіївський.

Після Майдану Мінсдох (пізніше ДФС) з легкої руки керівництва країни віддається в оперативне управління Хомутинника. Останній, керуючись тією обставиною, що Скоробогача спокутував провину перед Батьківщиною, пройшовши сміттєву люстрацію, призначає його смотрящим за відомством. І дійсно, в грудні 2014 року після завершення сесії Харківської міської ради Скоробогача спіймали місцеві патріотично налаштовані активісти, облили зеленкою і кинули в контейнер, наполовину наповнений сміттям. Поступово він формує підрозділи ДФС з відданих людей з числа перебіжчиків, зрадників, безпринципних і безжальних хижаків, завдяки чому збирає мзду з податкової і митниці. Після видавлювання з митниці мабуть неузгоджено туди потрапили Анатолія Макаренка, а потім і Костянтина Лікарчука, в ній остаточно відроджуються злочинні схеми Калетника і буйно розквітає корупція.

У нашому синдикаті Скоробогача проштовхує питання через керівництво ДФС, тому що Насиров беззаперечно підписує будь-які необхідні папери, пов’язані з діями ОЗУ.

Другого за значущістю концесіонера варто виділити Османович. Даний суб’єкт цікавий тим, що вміло присмоктується до митниці при всіх владах і вхожий у високі кабінети відомства, хто б в них не сидів. У минулому власник мережі заправок і різної нерухомості в Криму, а також заробляючи на контрабанді через порти півострова, після його анексії Османович втрачає практично все і зазнає певних фінансових труднощів. Однак певні зв’язки у владних колах і дружба з депутатом від БПП Олександром Грановським, залишають йому широкі можливості. Османович відповідає за зв’язок з правлячою фракцією в парламенті і, що більш важливо, з правоохоронними органами, особливо з СБУ.

Що стосується Резника можемо сказати, що за освітою ця особистість є медпрацівник з дипломом про повну загальну середню освіту, в графі «спеціальність» якого зазначено – «медсестра». Нам невідомо як довго після медучилища Ігор носив горщики і аналізи з екскрементами, але вдало «вийшовши заміж» за дочку керівника райадміністрації центрального району міста Харкова (вона ж – суддя одного з районних судів міста), наш герой мав стрімкий кар’єрний ріст в харківській митниці до посади заступника по контрабанді.

Службові обов’язки Резника в період перебування на різних посадах в митниці м.Харкова не змінювалися, були одноманітні і прості як світ: Ігор виконував роль сейфа для зберігання митного «общака». Керівництво органу спало ночами спокійно, не турбуючись про бабле, яке зберігалося в будинку, де живе суддя, адже отримати санкцію на обшук такого приміщення можна було виключно з дозволу Верховної Ради.

Робочий день Резника починався після десятої години ранку, як правило в СПА-салоні або тренажерному залі, потім плавно перетікав в обід у власному ресторані (володів третиною) в центрі міста. Після обіду доводилося з’являтися в митниці, підписувати вже підготовлені документи в тому рядку, куди вказують пальцем їх виробники, ну а далі – відпочинок від трудів праведних в компанії друзів і однодумців: кабаки, сауни, бляді і інша атрибутика.

Із зазначеного кола крім уже названого Скоробогача виділимо Олександра Черепинського, Олександра Чудо, Олександра булу, Євгенія Жиліна. Так, того самого Жиліна, нині убієнного колишнього керівника харківського «Цитаделі».

Цікава також фігура Черепинського (кум Резника). Через його підприємство ТОВ «Галаксі плюс» (код 34390474) в Україні для анти-майдану ввозилися газові пістолети, світло-шумові гранати, бронежилети, каски. За контрабандних схем працював також через підприємства Жиліна: ТОВ «Бутрос Трейд» (код37687271), ТОВ «Укрінвест 3000» (код 35971841), ТОВ «Аморе» (код 38643261). Вся компашка часто фіксувалася в будівлі російського «ВТБ Банку» по вул. Пушкінській, 33.

Отже, в лютому місяці концендент видає накази про призначення Резника виконуючим обов’язки директора департаменту, а трохи пізніше про «реформування» самого департаменту.

$ 40 млн. Від контрабанди сигарет: схема «розпилу» за участю чиновників і депутатів

Травневі свята 2016 року в Україні ознаменувалися гучним, проте не відбувся відходом Геннадія Москаля з посади голови Закарпатської обласної державної адміністрації. У листі, який Москаль написав на ім’я прем’єр-міністра України Володимира Гройсмана, прозвучали різкі звинувачення в тому, що «центральні структури не тільки не допомагають, а навпаки – намагаються відновити тіньові схеми і сприяють процвітанню контрабанди».

Зокрема, Геннадій Москаль заявив про масштабне «кришуванні» контрабанди сигарет через територію України. Конфлікт вдалося вирішити за допомогою Президента Петра Порошенка, який умовив Москаля залишитися на посаді губернатора Закарпаття. Однак, як показало журналістське розслідування, це зовсім не означає, що контрабандні потоки, в тому числі і через Закарпатську область, будуть зупинені.

Геннадій Москаль в своєму листі описав основні схеми потрапляння контрабандних сигарет на територію України і те, яким чином вони далі перенаправляються в Європейський союз. Практично всі названі ним факти знаходять своє підтвердження.
Як вдалося з’ясувати в ході журналістського розслідування, основні потоки нелегальних сигарет потрапляють в Україну з Гродненської тютюнової фабрики «Німан», тютюнової фабрики «Хамадей», яка знаходиться в так званій «ДНР», а також з ліцензованих складів Прибалтики.

Фабрика «Хамадей» давно «славиться» контрабандною діяльністю. Вперше контрафактне виробництво сигарет там «накрили» ще в 2005 році, про що йдеться на офіційному сайті СБУ. Потім «Хамадей» «трусили» в 2009 році, коли була виявлена ​​контрафактна продукція, «прикрашена» підробленими акцизними марками. У листопаді 2014 року в Полтавській і Вінницькій областях були затримані два вантажні автомобілі, в яких виявлені підроблені сигарети відомих міжнародних брендів на 16,5 млн грн. Генеральна прокуратура України встановила, що дані сигарети були зроблені на тютюновій фабриці «Хамадей» в Донецьку. Найбільш гучний скандал, пов’язаним з донецьким підприємством, стосувався великої партії підроблених сигарет «Мальборо» і «LM». У конфлікт втрутилася міжнародна компанія «Філіп Морріс», яка офіційно заявила, що не укладала контракт з фабрикою «Хамадей».

Однак незважаючи на гучні конфлікти, донецьке підприємство і на сьогоднішній момент залишається лідером з постачання нелегальних тютюнових виробів через територію України в ЄС. Причому зараз її діяльність є незаконною подвійно, оскільки з початку 2015 року проти фабрики введені санкції, пов’язані з боротьбою з нелегальним виробництвом, продажем і контрабандою сигарет на територіях, що знаходяться під контролем бойовиків «ДНР» і «ЛНР» .Белорусская тютюнова фабрика «Неман» також неодноразово фігурувала в зведеннях новин в зв’язку з контрабандою сигарет. У 2012 році видання «Україна кримінальна» писало: «Контрабандні білоруські цигарки ринули через кордон України у Волинській, Рівненській та Вінницькій областях. А торгівля ними поширилася вже і до Дніпропетровщини. Характерно, що новий кримінальний бізнес практично монополізував один виробник – АТ «Гродненська тютюнова фабрика« Неман »(державна) і українські подільники білорусів».

Геннадій Москаль у своєму листі зазначає, що «зараз в Києві та Київській області накопичилося близько двохсот вантажних автомобілів, завантажених цигарками виробництва Гродненської тютюнової фабрики, тютюнових підприємств Молдови, Об’єднаних Арабських Еміратів та Російської Федерації. Частина товару – це сигарети під торговою маркою «Хамадей», вироблених на тимчасово окупованій території Донецької області, а також в окупованій Автономній Республіці Крим ». Інформоване джерело, знайоме з ситуацією, яка відбувається на нелегальному ринку тютюнових виробів, підтверджує інформацію про те, що зараз на території України йде «накопичення товару» для 200 фур. При цьому стали відомі деякі деталі тіньової схеми, яка дає зрозуміти про масштаби грошових коштів, одержуваних за рахунок контрабанди сигарет.

Так, на вході в Україну вартість одного короба сигарет становить 60 дол. У фуру завантажують від 1400 до 2500 коробів (середній показник – 2000 коробів). Тобто сума заробітку на одному вантажному автомобілі – від 80 000 долл. До 150 000 дол. При цьому на виході з України в країни Європейського союзу вартість одного короба зростає до 90 дол., А це від 130 000 долл. До 220 000 долл. заробітку на одній фурі. Проста математика показує, що за потрапляння в Україну 200 фур з нелегальними тютюновими виробами, «потрібні люди» заробили 24 млн. Дол. При цьому за вихід в зону ЄС ця сума зросте до 36 млн. Дол.

Важливо вказати на те, що основними митницями по перенаправлення нелегальних сигарет є Закарпатська та Волинська. При цьому менші партії також перекидаються через Одеську, Чернівецьку та Львівську області. І тут в тіньовій схемі велику роль відіграють особистості, яких поставили на названі митниці. Про деякі з них, до речі, вже ходять легенди.

Нагорі ланцюжка розташувався глава Державної фіскальної служби України Роман Насиров. Про нього говорилося багато в контексті некомпетентності і порушенні закону в цілому. Його попередник Костянтин Лікарчук регулярно «видає» тонни компромату на нього: тут і незадекларовану нерухомість, і приховування бізнесу дружини, і інші незаконні «штучки».
Сам Насиров до призначення в ГФС не мав необхідного досвіду роботи, що може свідчити про те, що поставлений він на посаду з певною метою – курирувати потоки. Чого вартий тільки його конфуз на конференції, коли на питання про величину прибуткового податку в Україні він не зміг дати відповідь.

Головний «успіх» Романа Насирова в контрабандному справі – розставляння на ключові митниці своїх людей. Зокрема, Волинську митницю, одну з головних контрабандних воріт, виконуючим обов’язки поставлений Олександр Шавлак – людина Насирова та Юрія Шеремета – начальника головного управління внутрішньої безпекою УКРІНФОРМ, який теж має частку від контрабанди. На кордон з Європою він потрапив не просто так. Справа в тому, що раніше Шавлак очолював Чернігівську митницю, на якій успішно організував візит сигарет з боку Білорусі та Росії. Тепер він відправлений на Волинь – тобто по суті отримав підвищення. На Закарпатську митницю, за заявою Геннадія Москаля, заступником начальника буде призначено Андрія Кримський, який короткостроково працював помічником нардепа Валерія Пацкана. Відомо, що у Москаля є конфлікт з Пацканя ще з місцевих виборів 2015 року.

Можливо, саме це послужило причиною незгоди з кандидатурою Кримського. Але диму без вогню не буває, тому ймовірність того, що на Закарпатську митницю «просувають» свою людину для курирування контрабанди сигарет – дуже велика. Хоча варто відзначити, що і зараз на Закарпатті не все так солодко, як описує Москаль. Справа в тому, що з кінця квітня 2016 року нинішній глава митниці Закарпаття перебуває на лікарняному, і виконуючим обов’язки призначено Олександра Гребенкин. Він є уродженцем Донецька, довгий час працював там в органах внутрішніх справ. За наявною інформацією, Гребенкин підтримує близькі стосунки з колишнім главою Міндоходов Олександром Клименком та іншими представниками колишньої влади. Зокрема, за часів Майдану, Гребенкин нібито забезпечував вивезення грошових цінностей, знищення документації та баз даних, які могли б послужити доказами злочинів чиновників-втікачів.

На Одеську митницю в квітні 2016 року був призначений Олександр Моргун як заступник начальника. Керівник митниці Юлія Марушевская заявляла, що Моргун – «одінозний митник Януковича» і поставлений в Одесу, щоб контролювати «потрібні потоки». І так по багатьох-багатьох митницям, через які контрабанда може «спокійно» потрапляти в ЄС.

Крім того, відомо також, що куратори тіньового обороту тютюнових виробів використовують для «переправлення» товару і недемаркованого ділянки державного кордону на території Волинської, Рівненської, Житомирської, Чернігівської, Сумської та Харківської областей.

Простіше кажучи – товар перевозять, а в деяких випадках і переносять через ліс. В ході журналістського розслідування також стало відомо, яким чином товар з зазначених вище фабрик і складів потрапляє на територію України. Зокрема, їх везуть через пункти пропуску «Гоптівка» в Харківській області та «Бачівськ» у Сумській. У Росії товар відправляється на «експорт» на харківський або сумської склади, при цьому частина йде транзитом на адресу неіснуючих фірм в Європі. Крім того, широке поле для діяльності контрабандистів відкрилося в так званих «ДНР» і «ЛНР». Через них сигарети переправляються, як кажуть: «Без шуму і пилу».

В Україні сигарети завозяться під виглядом інших товарів, вартість яких є відносно недорогий, а потрібні люди на митниці забезпечують вільний пропуск таких фур. Апогеєм розслідування став вихід на конкретні прізвища людей з вищих ешелонів влади, які «кришують» нелегальний тютюновий бізнес. Зокрема, за наявною інформацією, це народний депутат від БПП Олександр Грановський, чиє ім’я останнім часом стало з’являтися в безлічі скандалів, а також молоде дарування від Партії регіонів, а тепер лідер депутатської групи «Відродження» Віталій Хомутинник.

Саме вони на пару з головою УКРІНФОРМ Романом Насирова отримують близько 50% заробітку від нелегального обороту сигарет. Причому, якщо Хомутинник робить це безпосередньо, то Грановський, як досвідчений бізнесмен, «плутає сліди» і включає в схему своїх партнерів – Сеара Куршутова і Олександра Черепинського. Черепинський тісно пов’язаний з Ігорем Резником. Сам Резник був призначений в кінці березня 2016 року по протекції харківського депутата і соратника Віталія Хомутинника – Володимира Скоробогача. Власне, на цьому вузьке коло головних вигодонабувачів від контрабанди сигарет через Україну і замикається. Відзначимо, що всі одіозні призначення на митниці були здійснені щодо недавні часи, і що найголовніше – після Революції гідності. Так може Геннадій Москаль має рацію в тому, що призначення Володимира Гройсмана прем’єр-міністром за рахунок голосів групи «Відродження» відбулося не випадково?

За матеріалами Багнет.




Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *