2872

В Австралії назвали головні досягнення і невдачі після Євромайдану

21 листопада 2013 року на Майдані Незалежності в Києві, вибухнули масові акції протесту через відмову українського уряду підписувати Угоду про асоціацію з Європейським Союзом. Революція на Євромайдані зажадала демократичних цінностей і засуджувала клептократичний режим тодішнього президента Віктора Януковича. Протягом наступних трьох місяців протистояння було вбито 100 активістів, Росія анексувала Крим та підтримала сепаратистів і терористів на Донбасі. Насильство продовжується і сьогодні. Загалом,  убито уже понад 10 тисяч людей, і, за попередніми оцінками, 2 мільйони людей стали переселенцями. В центрі «Демократичні ініціативи України» при Сіднейському університеті (Австралія) проаналізували основні здобутки і невдачі Революції гідності, – повідомляє 1NEWS з посиланням на Foreign Ukraine.

  • Народження громадянського суспільства
  • Євромайдан був каталізатором для народження громадянського суспільства в Україні. Опитування громадської думки засвідчують, що з моменту протестів українці мають найвищий рівень патріотизму та довіри один до одного і більш оптимістично налаштовані щодо майбутнього своєї нації. Збільшився також рівень громадянської активності та бажання сприяти розвитку своєї батьківщини. У жовтні 2015 року 41% українців були готові до благодійності, а 33% – більш охоче захищають свої права, свободи та гідність. Понад те, 22% були готові до волонтерської роботи в місцевих громадах, а 18% – були готові приєднатися до організацій громадянського суспільства. Для порівняння, у 2012 році лише 23% українців займались благодійністю, збільшившись до 41% у 2014 році та 47% у 2015 році. Це зростання є значним, якщо враховувати бідність, в якій живуть люди по всій країні. На жаль, ці громадянські досягнення українці не змогли перетворити на справжню політичну діяльність. Пасивність молоді на виборах та готовність голосувати за популістів в обмін на подарунки є підставами стверджувати про повільні темпи реформ і відсутність ротації політичної еліти.

  • Угода про асоціацію між Україною та Європейським Союзом
  • 1 вересня 2017 року Угода про асоціацію між Європейським Союзом та Україною, яка формувалась і обговорювалась протягом 2007-2011 рр. і підписана в 2014 році, врешті-решт набула чинності. Угода розглядається як головний інструмент інтеграції України в ЄС, оскільки сприяє зміцненню політичних та економічних зв’язків, а також повазі спільних європейських цінностей. Надія полягає в тому, що ця угода, включаючи її глибоку та всебічну зону вільної торгівлі, забезпечить основу для модернізації торгівельних відносин та економічного розвитку України шляхом відкриття ринків та гармонізації законів, стандартів та правил з європейськими та міжнародними нормами.

  • Безвізовий режим з ЄС
  • ЄС скасував візові вимоги для українців 11 червня 2017 року. Цей крок викликав радість серед українців та підвищив їхні очікування щодо кращого майбутнього у країнах-членах ЄС.  Усі громадяни України, які мають біометричні паспорти, тепер можуть в’їжджати до Шенгенської зони без візи на термін до 90 днів для туризму або бізнесу. Проте їм поки що не дозволяється працювати в ЄС.

  • Проведення реформ
  • Влітку 2016 року почалася довгоочікувана судова реформа. Внесено зміни до Конституції України щодо судової влади та декілька відповідних законів. Втім, поки що рано оцінювати ці зміни. Україна також зробила кроки для інтенсивної боротьби з корупцією. Державні службовці зараз зобов’язані декларувати свої активи та майно. Підсумки декларування виявили шокуючу концентрацію багатства в одній із найбідніших країн Європи. Система онлайн-закупівель в Україні ProZorro вже стала світовим брендом, і Світовий банк планує користуватись нею для реалізації своїх українських проектів. Проте, ці зусилля є лише першим кроком на шляху усунення корупції. Освіта, енергетика та регіональні реформи ще не відбулися. Це вимагатиме серйозного фінансування і багато часу.

  • Війна
  • Рішення України щодо «західного вектору» розвиту викликало хвилю соціальних розколів у прикордонній, багатонаціональній південній та східній частині України. Напруженість призвела до анексії Криму та війни на Донбасі. Війна торкнулася кожної сторони соціального, економічного та політичного життя країни. З 15 серпня 2017 року було вбито 10 225 громадян України.  До серпня 2015 року 1,4 мільйони людей стали вимушеними переселенцями. Прогнозується, що населення України скоротиться до 36 мільйонів у 2050 році. Трудова міграція значно зросла за останні 4 роки.

  • Економічний спад
  • За інформацією Державної статистичної служби, внаслідок війни на Донбасі та розриву економічних відносин з Росією – найбільшим торговельним партнером, спад економіки склав 6,8% в 2014 році та 10,4% у 2015 році. Національний банк України у 2015 році зафіксував спад на рівні 11,6%, а Світовий банк на рівні 12%. У 2016 році економічний колапс вдалось зупинити, оскільки ВВП збільшився на 0,1% у першому кварталі та на 1,4% у другому кварталі. Проте, ці мізерні досягнення були недовговічними, оскільки економіка скоротилася ще на 6,1% до квітня 2017 року. Навіть якщо зараз економіка зможе підтримувати річне зростання на рівні 3-4%, то для повернення до  показників 2013 року потрібно 4-5 років.

  • Корупція
  • Постмайданна  Україна не помітила відчутних змін у державній та інституційній корупції. Деякі антикорупційні установи, створені протягом останніх 4 років, роздроблені, і в країні досі відсутні антикорупційні суди та ефективні превентивні засоби боротьби з нею. Активісти по боротьбі з корупцією все ще підлягають кримінальному переслідуванню та атакам. Розчарування діями уряду та рівень бідності зростає. У 2016 році лише 9% українців були задоволені діями президента, а 70% – незадоволеними. Тільки 5% були задоволені урядом, а 58% – не задоволені. І лише 2% задоволені результатами роботи парламенту, а 83% – незадоволені.

  • Загрози свободі слова
  • З війною на сході України виникла інформаційна війна між Україною та Росією. У підсумку, свобода слова в мас-медіа України протягом останніх 4 років суттєво погіршилась, з неминучою радикалізацією з обох сторін політичного фронту. Існує невеликий плюралізм думок в ЗМІ, оскільки лише кілька олігархів контролюють провідні газети, радіостанції і телеканали. Наприклад, президент Порошенко володіє власним телеканалом. Антиурядові погляди часто вважаються «проросійськими».

  • Обережний Євросоюз
  • Україна, безумовно, не зможе стати членом ЄС і НАТО протягом найближчих 20-25 років. Про це Президент Єврокомісії Жан-Клод Юнкер заявив у березні 2016 року. Хоча Юнкер не пояснив, чому Україні доведеться чекати так довго, його промова була спрямована на запевнення голландських виборців, що угода про асоціацію з Україною не є кроком до швидкого членства в ЄС. У квітні 2016 року 61% голосів на референдумі в Голландії відхилили угоду про асоціацію. Нещодавнє опитування громадської думки свідчить, що 58% європейців підтримують вступ України до НАТО, а 48% підтримують вступ України до ЄС. Сьогодні ця ідея найкраще підтримується в Литві та Польщі (68% та 67% відповідно), а найменше в Нідерландах (27%). Рівень підтримки у Франції, Німеччині та Великобританії становить менше половини опитаних. Очевидно, що зусилля уряду після Євромайдану не дали Україні наміру набути членства в ЄС. В Україні потрібно багато чого ще зробити, щоб забезпечити успіх своїх амбітних планів економічного зростання, модернізації та прискореної демократизації.

    Австралія Євромайдан Революція Гідності




    Залишити відповідь

    Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *