2380

Крок до зірок: планетарії, обсерваторії, музеї

12 квітня щороку відзначають Всесвітній день авіації та космонавтики. Більш як півстоліття тому людина вперше побувала в космосі. Політ Юрія Гагаріна на орбіту Землі тривав 108 хвилин і став початком нової епохи в освоєнні позаземного простору.

Значний внесок у розвиток світового ракетобудування и дослідження Всесвіту зробив український вчений – Сергій Корольов. Він запустив першу у світі міжконтинентальну балістичну ракету та перший штучний супутник Землі. За свої винаходи вчений міг стати лауреатом Нобелівської премії, однак радянська влада приховала його ім’я від комітету і зробила все, щоб почесну нагороду він не отримав.

За роки незалежності Україна брала участь в створенні та запуску 140 ракет-носіїв на замовлення 25 країн. Ракети з українськими компонентами вивели на орбіту 370 космічних апаратів, стартувавши з 6 міжнародних космодромів

Першим і поки що єдиним українським астронавтом був, на жаль, вже покійний Леонід Каденюк. У 1997 році він на 16 днів відправився в космос на кораблі NASA “Колумбія” місії STS-87. Під час польоту Каденюк вивчав вплив невагомості на рослини та організм людини. А ще вперше виконав гімн Україні на земній орбіті.

1News пропонує добірку місць України, де вже сьогодні кожен може наблизитися до зірок.

Планетарії

Київський планетарій. Це найстаріший та найбільший планетарій в Україні, заснований у 1952 році. За розміром куполу посідає друге місце в Європі з площею екрану 830 кв. м. Щорічно планетарій відвідує понад 150 тис. гостей. В програмі – сучасні фільми формату 360 з ефектом 3D, пізнавальні відеолекції та студії з природних наук і космічної творчості.

Адреса: вул. Велика Васильківська, 57/3.

Планетарій у Дніпрі. Побудований 1968 року. Зоряна зала має діаметр 12 метрів, у ній розташовано 88 крісел. Всі програми планетарію транслюються через сферичне дзеркало на купол зали. Спеціальні проектори створюють ефекти затемнення Сонця і полярного сяйва, відтворюють панорами міста і космодрому.

Адреса: узвіз Крутогірний (вул. Рогальова), 10.

 

Харківський планетарій ім. Гагаріна. Відкритий у 1957 році. Апарат “Планетарій”, встановлений в зоряній залі, дозволяє побачити захопливу картину нічного неба. Спеціальні проектори створюють ефекти сходу або заходу Сонця, полярного сяйва, зорепаду, панорами Харкова або усіяний кратерами місячний ландшафт.

Адреса: провул. Кравцова (кол. Мордвинівського), 15.

Черкаський планетарій. Розрахований переважно на дітей шкільного віку. Тут під куполом можна побачити імітацію космічних явищ — падаючі зорі, полярне сяйво, комети і навіть сонячне затемнення, а також здійснити невелику уявну “космічну подорож”

Адреса: вул. Байди Вишневецького, 14

Вінницький планетарій. Розташований в Центральному міському парку. Тут можна побачити усі види затемнень Сонця та Місяця, полярне сяйво, “зоряний дощ”, схід Сонця, планети на зоряному небі, точки та лінії небесної сфери, Чумацький шлях, блискавку та інші. У кожній програмі показують панорами: Вінниця, тропіки, Арктика, Місяць, Марс.

Адреса: вул. Хлібна, 1

Херсонський планетарій ім. Гагаріна — єдиний планетарій на півдні України. Відкрився 1960 року у будівлі колишньої синагоги.

Адреса: вулиця Воронцовська, 14.

Обсерваторії

Головна астрономічна обсерваторія НАН України. Це одна з двох обсерваторій Києва. Розташована за містом в Голосіївському лісі. Головний телескоп, який збудували з обладнання часів Другої світової війни, законсервований, однак тут працює музей, де можна подивитися на Сонячну систему через вічко великого телескопу.

На територію обсерваторії можна зайти, але до самих телескопів доступ обмежений. Усі екскурсії проводяться тільки для груп за попереднім замовленням. Біля обсерваторії впорядкований парк-ботанічний сад з великим розмаїттям флори, зокрема, тут ростуть десятки вікових дубів.

Адреса: вул. Академіка Заболотного, 27.

Астрономічна обсерваторія Київського університету. Одна з найстаріших університетських обсерваторій в Україні, існує з 1845 року. Вона займає близько 2,6 гектарів території в історичній частині Києва. Головна будівля має форму восьмигранної башти. Вхід до обсерваторії спрямований на південь. Тут працює музей, який має близько 20 тисяч експонатів, пов’язаних з наукою, технікою і краєзнавчими пам’ятками. Тут також є три старі астрономічні інструменти ХІХ століття, такі як: переносний телескоп, астрограф та меридіанне коло.

Адреса: вул. Обсерваторна, 3.

Харківська астрономічна обсерваторія. Працює при національному університеті ім. Каразіна. Тут досліджували хромосферу і фотосферу Сонця, фізичні умов поверхні Місяця та планет. На території обсерваторії найбільше враження вправляє вежа для телескопа з розсувним куполом, якій вже понад 130 років. Сам механізм вже не використовують, але його часто показують студентам, які приходять сюди на екскурсії.

Адреса: Харків, просп. Правди, 10

Науково-дослідницькому інституту також підпорядкована обсерваторія Гракове, що у селі Іванівка Чугуївського району. Тут науковці спостерігають за астероїдами.

Одеська обсерваторія. Заснована в 1871 році. На сьогодні є підрозділом Одеського національного університету імені Мечникова. У цій обсерваторії працює найбільший телескоп-рефрактор в Україні, якому виповнилось вже 130 років. Крім того, тут зібрано одну з найбільших в світі колекцій фотопластинок із зображенням зоряного неба.

В 90-х роках науковці обсерваторії самі сконструювали кілька телескопів. Один з них, з діаметрами дзеркал 100 см, відправили до Словаччини, а інший, трохи менший, – в Туркменію.

Адреса: Одеса, Маразліївська, 1В

Львівська астрономічна обсерваторія. Працює при Львівському національного університету ім. Івана Франка. Це одна із найстаріших обсерваторій Східної Європи, заснована ще 1771 року. Станція розташована за містом у селі Брюховичі, неподалік Львова. Тут займаються вивченням фізичних процесів атмосфери Сонця, сонячною активністю зірок, зоряних скупчень, а також вивчають будову та походження галактик тощо. Зауважимо, що саме у львівській обсерваторії перше в Україні провели спостереження за затемненням сонця.

Адреса: вулиця Нова, 7, Брюховичі, Львівська область

Миколаївська астрономічна обсерваторія. Також вважається однією з найстаріших в Східній Європі. Її заснували як морську обсерваторію в 1821 році. З 90-х років минулого століття вона працює як самостійна наукова установа. Розташована в центрі Миколаєва. Площа території 7,1 га. Тут вчені спостерігають за зірками та астероїдами, космічним сміттям, малими планетами та супутниками великих планет.

Обсерваторію включено до попереднього списку об’єктів Всесвітньої спадщини ЮНЕСКО від України.

Адреса: вул. Обсерваторна, 1

Білий Слон. Свого часу в Україні намагалися відновити обсерваторію на вершині гори Піп Іван в Карпатах. Розташована вона на висоті понад 2000 м. Вона відома під назвою “Білий Слон” і була збудована Варшавським університетом. Діяла в 1938 – 1941 рр. Після початку Другої світової війни частину цінного обладнання евакуювали, решту вивезли німці. Надалі приміщення було закинутим, і місцеві жителі розтягли з неї все, що мало цінність, зокрема, мідні листи з куполу і даху обсерваторії. Згодом будівлю хотіли зробити філією Головної астрономічна обсерваторії НАНУ, але відродити її не вдалося, і вона практично так і не функціонувала.

Адреса: Івано-Франківська область, на вершині г. Піп Іван

Музеї космонавтики

Музей космонавтики в Києві. Музей розташований в приміщенні планетарію. Тут можна подивитися фільми про перших космонавтів, дізнатися цікаві факти про Дніпропетровський ракетно-космічний центр, а також про астрономію та уфологію.

Найціннішими експонатами є фотографія першого супутника, макет корабля “Восток”, на якому літав Юрій Гагарін, макет дніпровської ракети “Зеніт”, найкращої ракети середнього класу у світі, макет космічної станції “Мир”. Музей охоплює практично все, що стосується космосу, навіть є частина корабля “Восход”, призначеного для транспортування космонавтів. Він оснащений системою м’якої посадки й величезним парашутом.

Адреса: вул. Велика Васильківська, 57/3.

Музей космонавтики імені Корольова. Один з найстаріших подібних музеїв України. Він розташований на батьківщині українського конструктора Сергія Корольова в Житомирі. В експозиції представлена унікальна колекція зразків космічної техніки, обладнання, спорядження космонавтів, а також документи, фотографії, сувеніри з космічної тематики.

Адреса: вулиця Дмитрівська, 2, Житомир

Музей космонавтики і уфології в Харкові. Перший музей про інопланетян в Україні. Працює на базі планетарію. Окрім традиційних відомостей про історію космонавтики, тут розповідають про уфологію, аномальні зони планети, можливість існування неземних цивілізацій. В музеї можна побачити фігури прибульців, фотографії НЛО та моделі літаючих тарілок, які описували очевидці.

Адреса: провулок Кравцова

Музей космосу у церкві св. ПараскевиРозташований в Переяслав-Хмельницькому Київської області. Працює вже майже 40 років. В експозиції – макети радянських супутників та місяцеходів, частини ракет, а також скафандри перших космонавтів і спеціальна їжа. Окрему групу експонатів складає обладнання, призначене для підготовки та супроводу польотів, підтримки зв’язку з космонавтами. Вітрини музею також містять особисті речі космонавтів, прилади та обладнання, що використовувались для експериментів у космосі.

Адреса: вул. Літописна, 2, Переяслав-Хмельницький

Навчальні заклади

Щоб полетіти в космос, зробити наукове відкриття чи професійно вивчити Всесвіт, потрібно мати спеціальні знання. Здобути вищу освіту, яка дозволить вивчати космос, стати астронавтом чи сконструювати ракету, можна в технічних вузах України. Найбільші з них:

  • Національний авіаційний університет (НАУ) у Києві,
  • Національний технічний університет України “Київський політехнічний інститут”,
  • Національний університет “Львівська політехніка”
  • Національний аерокосмічний університет ім. М.Є. Жуковського “Харківський авіаційний інститут”.
  • Дніпровський національний університет імені Олеся Гончара,
  • Одеський національний університет імені Мечникова,
  • Державний університет телекомунікацій у Києві.

Бажаємо вам гармонії з собою та з космосом!

Джерело: Обозреватель

NASA астрономия Гагарин День космонавтики звезды каденюк космос обсерватории планетарии Украины планетарий




Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *