2799

Міфи про реформу шкільної освіти в Україні

Реформа освіти є, ймовірно, найбільш довгостроковим, а за своїм впливом – найбільш фундаментальним кроком влади за останні роки.

Спершу її наслідки відчують учні та їх батьки, а за кількадесят років, коли теперішні школярі прийдуть в бізнес та владу, – і всі інші.

Не дивно, що про таку масштабну реформу побутує немало чуток, пересудів та міфів.

1News розповідає найпопулярніші з них і дає правдиві відповіді.

Міф 1: Укрупнення шкіл потрібне для знищення українського села

“Сьогодні стоїть завдання зробити так, щоб витіснити людей із села, щоб “можна було за безцінь забрати землю”. Це і є головною причиною закриття малокомплектних шкіл”, – вважає колишній міністр освіти України, голова Громадської ради освітян і науковців України Станіслав Ніколаєнко.

Правда: Укрупнення шкіл є добровільним і спрямоване на покращення якості освіти.

Закриття малокомплектних шкіл пов’язане, насамперед, з низькою якістю освіти у таких школах та оптимізацією навчальної мережі.

Станом на 2016 рік більше половини шкіл в Україні знаходились у сільській місцевості, а у 613 школах навчалось до 25 учнів, що означало, що у школі, зазвичай, відсутнє кадрове забезпечення (один вчитель веде декілька предметів) та є низька інфраструктурна база.

Натомість, реформа пропонує в об’єднаних територіальних громадах (ОТГ) створити опорні школи та їх філії.

Низька якість освіти прослідковується наступними даними (згідно дослідження CEDOS):

15% сільських учителів читають більш ніж 3 предмети, порівняно з 8% у малих містах та 5% у середніх і великих.

гуртків очікувано менше у сільських школах – в середньому 3.8 на школу, порівняно з 6 у cередніх містах і 9 у великих.

тільки 65% сільських шкіл взагалі мають гуртки, тоді як гуртки є у 79% шкіл малих та середніх міст та у понад 90% шкіл великих міст.

майже 30% сільських шкіл не мають жодного комп’ютера, підключеного до інтернету, тоді як у великих містах практично всі школи підключені до всесвітньої мережі.

Відповідно до реформи децентралізації, школи передаються в розпорядження ОТГ, що тягне за собою фінансування з бюджету громади.

Саме тому, громада відтепер має право засновувати школи і визначати, які школи стануть опорними, а які – філіями, зважаючи на спроможність громади утримувати школи. Відповідно, рішення про ліквідацію чи реорганізацію навчального закладу громада приймає самостійно – рішенням сесії місцевої ради.

Оптимізація навчальної мережі – це міжнародний досвід, який пройшли такі країни як Австралія, Англія, Канада, Корея, а також скандинавські країни, досвід яких застосовується при впровадженні реформи в Україні.

Міф 2: Профільність школи звужує світогляд учнів

“Фракція не підтримує пропозиції влади щодо ранньої профілізації учнів, зменшення кількості обов’язкових предметів, зокрема природознавчих наук, які розвивають логічне мислення дітей”, – коментує народний депутат Юлія Тимошенко.

Правда: Профільність розвиває учня і допомагає глибше зануритись у цікаву учню тему.

Початкова школа є однаковою для всіх та надає однакову базу для кожного учня.

Натомість, закон передбачає профілізацію учнів. Починаючи з 5-го класу учні матимуть змогу обрати предмети для поглибленого вивчення, а решта будуть навчатись з меншим навантаження.

Крім того, у 9 класі завершиться загальний цикл предметів і близько 50% предметів – можна буде обирати, відповідно до профілю.

Це означає, що школи самостійно визначатимуть “варіативну” частину предметів – предмети на вибір та формуватимуть навчальний план для учнів.

Профілізація – не зрада, а міжнародна визнана практика.

У більшості країн ЄС до 6-7-го класу учні визначаються із профілем навчання та продовжують рухатись обраною освітньою траєкторією.

У США це відбувається при переході до high school – останні три роки навчання є профільними.

До речі, у більшості європейських країн учень обирає між “академічним” профілем, що дозволяє вступати у вищий навчальний заклад, після завершення навчання, та “професійним” профілем, що готує до виходу на ринок праці.

Коли учень може обирати предмети – навчання стає персоналізованим. Це дозволяє вибудувати власну освітню траєкторію.

Такий підхід відповідає глобальним освітнім трендам сучасності. Як показує практика британських шкіл, коли учні обирають предмети до вивчення, вони більш свідомо ставляться до свого навчання та несуть більшу відповідальність, що згодом трансформується у кращу академічну успішність учнів.

Міф 3: Природничі спеціальності будуть відмінені

“В українських школах зникне “біологія”, “фізика” і “хімія”.

Правда: Учні, не зацікавлені у професіях, пов’язаних з природничими спеціальностями, зможуть проходити скорочений інтегрований природничий курс.

Предмети не “викидаються”, а інтегруються задля цілісного розуміння світу учнями.

Згаданий курс поєднає фізику, хімію, біологію, географію, астрономію та екологію. Він рекомендуватиметься до проходження учням 10-11-их класів, суспільно-гуманітарного, спортивного та художньо-естетичного профілів, тобто тим, котрі не планують здавати ЗНО з цих предметів.

У такий спосіб школи зменшать академічне навантаження на учнів та дадуть змогу заглибитись в обрану спеціалізацію.

Цілісне навчання, а відтак, інтеграція навчальних предметів – це одна з передумов переходу до розвитку навичок та здібностей учнів. Це підтвердили дослідження науковців професорки Університету св. Катеріни в Онтаріо Сюзен Дрейк та професорки Університету Аппадачі Західної Вірджинії Ребекки Барнс – та Інтеграція предметів в межах навчального плану дозволяє підняти успішність, мотивацію учнів та розвинути їх компетенції.

Подібну інтеграцію предметів пройшли школи в Канаді (2002 рік), Японія (2002 р), Фінляндія ж у 2016 запропонувала вивчення феноменів, замість предметів.

В Україні на разі, вже розроблено чотири різні програми курсу, з якими можна ознайомитись онлайн.

Долучитись до обговорення інтеграції предметів мав змогу кожен вчитель на онлайн-платформі EdEra. Пізніше розроблені програми пройшли експертну оцінку НАН України.

Сьогодні МОН розшукує школи, котрі пілотуватимуть експериментально програму курсу. Результати ж дозволять поширити досвід на інші школи в країні.

Міф 4: Ключова причина занепаду українських шкіл – низькі зарплати

“Основна проблема – підвищення зарплат”, – заявив народний депутат Олег Ляшко.

Правда: Ключова проблема – неефективний розподіл коштів, реформа допоможе суттєво збільшити зарплати вчителів.

Так, зарплати у педагогів – невеликі, проте складно це назвати “основною проблемою”.

Новий закон “Про освіту” передбачає мінімальну ставку вчителів на рівні 3 мінімальних зарплат – 9600 гривень, проте – зарплати зростатимуть поступово. У 2018 році зростання відбудеться на 25%. Також підвищення кваліфікації вчителів чи підвищення категорії збільшуватиме їх зарплату на 10%.

Відповідно до прийнятого бюджету на 2018 рік, освітня субвенція, з якої виділяються кошти на зарплату вчителів, зросла на 16%.

Також, цього року змінився принцип розподілу цих коштів. Якщо раніше формула враховувала лише кількість учнів у школі та тип населеного пункту, то зараз формула також враховує також наповнюваність класів та кількість годин на тиждень (навантаження вчителя). Детальніше про розрахунок.

Тож у 2018 році на місцеві бюджети планують перекласти утримання закладів освіти та виплату заробітної плати непедагогічним працівникам.

А використання у формулі розподілу освітньої субвенції розрахункової наповнюваності класів замість фактичної стимулюватиме органи місцевого самоврядування до оптимізації як шкільної мережі, так і мережі класів.

Проблема, яка існує, – це неефективний розподіл виділених коштів. Саме тому оптимізація шкільної мережі настільки важлива.

Міф 5: Реформа призведе до масових звільнень вчителів

“Третину вчителів можуть скоротити”, – зазначає політолог Михайло Павлів.

Правда: Реформа не передбачає звільнень.

По-перше, закон розширює управлінську автономію директорів навчальних закладів: директор має право оголошувати конкурси на вакантні посади педагогічних та інших працівників, а також – призначати та звільняти їх з посад.

Проте, відповідно до частини 7, статті 42 закону “Про освіту”, звільнення не може відбуватись безпідставно.

Друге побоювання стосується сертифікації вчителів. Вона є добровільною та ініціюється самим вчителем.

Результати сертифікації не передбачають звільнення вчителів із посад. Навпаки, ті хто пройдуть сертифікацію добровільно, отримають 20% надбавки до зарплати.

Міф 6: Реформа забороняє батьківські комітети

“МОН заборонило батьківські комітети у школах”.

Правда: Створювати батьківські комітети зможуть заклади освіти.

Рішення про створення, реорганізацію чи ліквідацію батьківського комітету приймає навчальний заклад самостійно, рішенням загальних зборів чи засідання трудового колективу.

МОН обіцяє, що новий закон “Про загальну середню освіту” деталізуватиме порядок створення органу батьківського самоврядування та його взаємодії зі школою та її засновником (місцевими органами самоврядування)”.

Проте наразі дане положення перебуває у процесі розробки і деталі будуть відомі згодом.

Міф 7: В школах не залишиться місця для мов національних меншин

“Тот язык, который является для детей родным, практически будет запрещен для выпускников средних школ, потому что в старших классах он просто не будет изучаться”, – утверждает народный депутат Александр Вилкул.

Правда: Частина предметів і надалі зможуть викладатися мовами національних меншин.

Закон не забороняє російської в школах, закон говорить про те, що мовою навчання у загальній середній школі є державна мова. Навчання у середній школі буде не виключно українською мовою, а включатиме предмети, які викладатимуться мовами національних меншин (мова та література національної меншини (пп. 6, п.1 статті 7 закону “Про освіту”).

Щоб полегшити вивчення інших предметів, МОН планує розробити словники мовою меншини, для паралельного вивчення термінів двома мовами.

Джерело: Українська правда

батьківські комітети Вілкул голова Громадської ради освітян і науковців України зно МОН образование образование в Украине освіта освітня реформа про освіту реформа школы в Украине




Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *