3172

Буремне життя рейдера Геннадія Корбана

Рейдерство стало одним з найбільш шанованих і прибуткових способів кримінального промислу. Серед рейдерів найбільш відомим героєм сьогодення є Геннадій Корбан, пишет FTTC.

До списку колишніх престижних професій для професійних кримінальників ─ «кишеньковий злодій», «ведмежатник», «форточники» і «катала» додався рейдер. З першого погляду рейдери справляють враження цілком добропорядних і успішних бізнесменів. Частиною їх іміджу стали дорогі костюми і престижні авто, що різко контрастує з синявою наколок професійних злодіїв, зломщиків і картярів. Як і в інших різновидах злочинної діяльності, нова професія вимагає від усіх зупинили на ній свій вибір специфічних якостей. Справжній рейдер прекрасно вивчив всі нюанси господарського права, має велике коло знайомств в бізнесі і поза його межами, включаючи правоохоронні органи та суди. Він повинен бути терплячий, холоднокровний і разом з тим рішучий, в потрібний момент, вдаючись до грубої сили при захопленні чужих активів.

Геннадій Корбан на службі «Привату»

Всіма цими якостями в повній мірі володіє Геннадій Корбан, дуже давно отримав почесне звання головного рейдера України. Ще його називали «викидайлом» групи «Приват» олігарха Ігоря Коломойського, в інтересах якого він діяв довгий час. У Гені Корбаном зосередилися багатогранні таланти. Єврейський хлопчик з Дніпропетровська перш, ніж стати заслуженим рейдером довгий час наполегливо шукав своє місце в дорослому житті. Він намагався вчинити на філософський факультет Ростовського університету, але за його словами не зміг надати приймальній комісії навчального закладу рекомендації від парторганізації за місцем проживання. Це більше схоже на казку. На дворі вже у всю шуміла «перебудова», понизившая значимість КПРС, а нещасного Корбана змушували надати якісь документи, які в колишній період «застою» були не потрібні навіть абітурієнтам елітних військових вузів. Чого вже там говорити про майбутнє філософа! З фантазією у майбутнього рейдера завжди було в порядку. Не випадково наступним місцем навчання він вибрав Літературний інститут імені Горького в Москві. Творчості він все ж вважав за краще більш «хлібну» спеціальність, закінчивши екстерном Дніпропетровську гірничу академію за фахом «економіст». У метаннях молодого Корбана знайшлося ще місце спробі стати металургом. Любов до творчої діяльності він все ж проніс через роки. На зароблені непосильною працею гроші Корбан зумів зібрати колекцію творів мистецтва в стилі модерн, знавцем якого він себе давно вважає. Більшість експонатів його зборів зберігається в Женеві і в інших зарубіжних музеях. Про мистецтво він може говорити з захватом годинами. До рейдерству він також підходив творчо.

Не менш балакучі бізнесмен може ознайомити з основними віхами його офіційної бізнес-кар’єри. У 1991 році він покинув Україну і влаштувався працювати брокером на Російську товарно-сировинну біржу, що стала справжнім університетом для багатьох нинішніх стовпів російського і українського бізнесу. Цей «університет» він також закінчив екстерном. Через рік, маючи в кишені $ 200 тис він повернувся назад додому і заснував власну брокерську компанію «Україна». Бізнес «пішов» і ще через 2 роки на світ з’явилася «Інвестиційна компанія« Славутич-Капітал », з якою він увійшов до складу рад директорів декількох гірничорудних підприємств і« Укрнафти ». Офіційно Геннадій Корбан займався первинної приватизацією і торгівлею цінними паперами. Заробивши непоганий капітал, він став вкладати його в девелоперські проекти, будуючи торгово-розважальні центри в рідному Дніпрі і Києві. Свою увагу він зосередив на корпоративних конфліктах, намагаючись вирішити їх на користь однієї зі сторін. У більшості випадків нею була бізнес-група «Приват» Ігоря Коломойського. Сам себе Корбан називав фахівцем з конфліктів або конфліктологом. Бої за активи неминуче закінчувалися в його користь. Він міг купити кілька акцій підприємства, а потім завалити суди позовами про будь-якому порушенні прав міноритарного акціонера, довівши планомірну атаку до її логічного завершення ─ судового арешту майна, банкрутства і подальшої зміни власника. Корбан діяв безвідмовно, як автомат.

Небезпечна професія ─ конфліктолог

Іноді конфлікти переходили з розряду боїв за власність в міжособистісні. У 2006 році службовий автомобіль «конфликтолога» був обстріляний з автоматичної зброї прямо серед білого дня на одній з центральних вулиць Дніпра. Кілери прорахувалися. В салоні машини не виявилося Корбана. Помилка коштувала їм дорого ─ свободи. Їх вирахували, заарештували. Найманими вбивцями виявилися два чеченця, так і не видали замовника злочину. Через 4 роки в хід проти успішного рейдера пішла вибухівка. Незадоволена рішенням корпоративного конфлікту сторона замінувала кафе, яке повинен був незабаром відвідати Корбан. На цей раз розрахунок виправдався, але не повністю. Корбан з’явився в потрібний час, але отримав лише легкі поранення. Незважаючи на замаху, бізнесмен завжди категорично заперечував будь-який натяк на кримінальну сторону його бізнесу. Тривожні «дзвінки» не змусили його відкоригувати курс.

«Золотий» століття для Корбана настав в переломний для країни час. У березні 2014 року виконуючий обов’язки президента країни Олександр Турчинов особисто запропонував очолити Дніпропетровську обласну державну адміністрацію місцевого олігарха Ігоря Коломойського. Разом з ним на пост віце-губернатора області прийшов його давній діловий партнер Геннадій Корбан. Під прапором боротьби з сепаратизмом він отримав право формувати збройні батальйони ополченців. Революційна необхідність обіцяла застосування ефективних методів впливу на супротивників в ході боротьби за чужу, але дуже привабливу власність. Крім озброєних прихильників в його руках цілком офіційно виявився фінансовий інструмент ─ «Фонд оборони країни». Вакханалія всевладдя Корбана в Дніпропетровській області тривала майже півтора року. Кінець їй поклав почався конфлікт двох найбільших в Україні олігархів Петра Порошенка, який став президентом, і боса «конфликтолога» Ігоря Коломойського. Двом «китам» стало тісно в одному човні. Користуючись адміністративним ресурсом, Порошенко викинув абсолютно всіх «дніпровських» за борт. Не встиг Геннадій Корбан забрати особисті речі з кабінету, як за ним прийшли «люди в шкіряних тужурках». За півтора року він встиг помітно наслідити.

Патріоти, УКРОП, ОЗУ…

Правильно сказано, що «патріотизм ─ останній притулок негідника, і перше ─ дурня». Негідник ─ це, звичайно ж, Корбан. Дурні ─ все, хто повірив йому. Віце-губернатор придумав свого бізнесу «дах» ─ політичну партію УКРОП, що зібрала під свої прапори всіх щиро вірять в ідею українського патріотизму. Під прикриттям партії Корбан продовжував займатися кримінальним бізнесом. Серія обшуків в Дніпровських офісах укропу виявила наявність у керівництва партійної організації «чорної каси» ─ $ 1 млн і арсеналу ─ п’яти «калашів» та спеціального обладнання для ведення «прослушки». Вдома у засновника і лідера кріп було виявлено $ 1,3 млн і 40 млн гривень. Всього в відношенні екс-віце-губернатора було порушено 7 кримінальних справ. Попутно зі створенням добровольчих батальйонів Корбан створив справжню ОЗУ. Сам він називав те, що відбувається «політичною розправою» і регулярно хапався за серце, імітуючи серцеві напади та гіпертонічний криз. Артистичні здібності йому довелося демонструвати заради однієї важливої ​​мети ─ уникнути змісту на час довгого слідства під вартою і перейти на комфортні умови домашнього арешту. Боротьба за свободу особистості рейдера йшла з перемінним успіхом. Його то заарештовували, то відправляли додому. Спочатку Корбана звинуватили у викраденні та позбавлення волі секретаря Дніпровського міської ради Олександра Величко екс-глави Державного земельного агентства Сергія Рудика. Корбан, як прийнято в подібних випадках, пояснював все революційної необхідністю. По ходу в засіках у екс-віце-губернатора області знайшлися документальні підтвердження підкупу кількох народних депутатів і вжитих рейдерських атак. У березні 2016 року всі досить тихо закінчилося мировою угодою між обвинуваченим і потерпілими від його сваволі. Суд призначив всього півтора року умовного терміну. Самою відчутною втратою для Корбана стала втрата головуючого посади в укропі.

чаус геннадій корбан

Компенсуючи втрату і намагаючись домогтися депутатської недоторканності, Корбан весь 2015 рік провів у передвиборних баталіях. У Чернігові в окрузі № 205 він намагався пройти до Верховної Ради, але програв представнику БПП Сергію Березенко. Такий брудної передвиборної боротьби України ще не знала. Голоси виборців купувалися буквально, як на ринку ─ за готівку або продукти. Спроба обратися мером столиці також виявилася для нього невдалою. Оточення головних олігархів країни Порошенко і Коломойського зійшлися в лютій сутичці, не шкодуючи сил і засобів. Суддя Микола Чаус, умовно засудив Корбана, незабаром був спійманий на хабарі в $ 150 тис, оголошений «людиною» Порошенко і з цим тавром втік до Молдови. Сам Геннадій Корбан після серії невдач вважав за краще також зникнути з України. Він попрямував до своєї старшої сестри давно і грунтовно оселилася на Землі Обітованої. У грудні минулого року, відновивши нервову систему і сили, він знову з’явився в Києві, явно розраховуючи не сидіти склавши руки. Залишилося тільки дочекатися його першого ходу в новій грі.




Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *