12937

П’ять років тому в Києві на Бессарабці знесли пам’ятник Леніну. Ось як його встановили, повалили та перетворили на арт-обʼєкт

Пам’ятник Леніну на бульварі Шевченка встановили в 1946 році навпроти Бессарабського ринку — на місці масових страт у роки Другої світової. Після здобуття Україною незалежності його неодноразово намагалися знести. П’ять років тому, під час Євромайдану в Києві, пам’ятник нарешті повалили. Тепер це місце перетворилося на арт-простір, де демонструють тимчасові інсталяції митців з усього світу. theБабель розповідає історію монумента, згадує про акцію націоналістів у 2009-му та повалення Леніна у грудні 2013-го, а також про інсталяції, що з’являлися на його місці.

Історія встановлення

Пам’ятник Леніну на бульварі Тараса Шевченка навпроти Бессарабського ринку навіть у радянські часи кияни сприймали здебільшого негативно. Річ у тім, що під час фашистської окупації Києва на цьому місці стояла шибениця, де влаштовували показові страти. А після звільнення міста в 1943 році тут вішали вже нацистів.

Плани із забудови Хрещатика розглядали влітку 1944 року. Переміг проект архітекторів Олександра Власова та Віктора Єлізарова, який передбачав швидко встановити пам’ятник Леніну саме на початку бульвару Шевченка. Це була єдина частина Хрещатика, не знищена радянськими диверсантами в 1941-му та під час боїв 1943-го. До того ж у наявності була вже готова статуя Леніна — московський скульптор Сергій Меркуров створив її в 1938 році для павільйону СРСР на Світовій виставці у Нью-Йорку. Фігуру Леніна з червоного полірованого граніту заввишки 3,45 метра розмістили ​​на постаменті у 6,8 метра, встановленому на квадратному гранітному стилобаті з пологими сходами. Відкриття приурочили до 10-річчя Сталінської конституції — воно відбулося 5 грудня 1946 року за присутності тодішнього керівника УРСР Микити Хрущова. А з 1965 року монумент внесли до списку пам’яток мистецтва, історії та археології республіканського значення.

Очільник УРСР Микита Хрущов на відкритті пам'ятника Леніну в Києві. 5 грудня 1946 року.

starkiev.com

Наприкінці 70-х головні масові партійні заходи в Києві відбувались на площі Жовтневої революції (нині — Майдан Незалежності), де встановили однойменний пам’ятник, центральною фігурою якого теж був Ленін. У 1991 році пам’ятник Жовтневій революції демонтували. Після цього монумент Леніну навпроти Бессарабського ринку став місцем проведення акцій прорадянських лівих партій на кшталт КПУ.

Пам'ятник Леніну в Києві. Фотоальбом «Київ». Видавництво «Мистецтво», 1975 рік.

starkiev.com

Пошкодження у 2009 році

У ніч на 30 червня 2009 року пам’ятник пошкодили п’ятеро націоналістів, зокрема представник Конгресу українських націоналістів Микола Коханівський та глава Дубровицької районної організації ВО «Свобода» на Рівненщині Олександр Задорожній. Вони приставили до монумента драбину і кувалдою відбили ніс та руку скульптури, знімаючи свої дії на відео. Акцію націоналісти приурочили до дня народження головнокомандувача УПА Романа Шухевича, а аргументували її виконанням указу тодішнього президента України Віктора Ющенка про вшанування пам’яті жертв Голодомору. Один із його пунктів передбачав «активізувати роботи з демонтажу пам’ятників та пам’ятних знаків особам, причетним до організації Голодомору 1932—1933 років в Україні та політичних репресій».

Пошкоджений пам'ятник Леніну. 30 червня 2009 року.

Wikimedia Commons

Фактично одразу їх затримала київська міліція, а у 2013 році за звинуваченням у хуліганстві Коханівський, якого судили як організатора, отримав три роки умовно, інші учасники акції — по два роки умовно.

У вересні 2009 року рішенням Кабміну монумент Леніну був позбавлений статусу пам’ятки національного значення. Втім, за сприяння Компартії України його відреставрували і організували для нього своєрідну «охорону» — комуністи встановили поруч намет із партійною символікою. За словами депутата Верховної Ради Олександра Бригинця, який раніше очолював комісію Київради з питань культури, прибрати пам’ятник з бульвару Шевченка мала або Шевченківська районна рада, або Київська міська, але їм постійно бракувало «політичної волі».

Повалення Леніна під час Євромайдану

Під час демонстрації 24 листопада 2013 року протестувальники знесли намет КПУ біля монумента. А перша спроба повалити пам’ятник відбулась 1 грудня: тоді його закидали червоною фарбою і розмалювали написами. Після цього протестувальники побились зі спецназівцями «Беркуту». Зрештою силовики оточили пам’ятник, відтіснивши від нього натовп.

Бійці спецпідрозділу міліції біля пам'ятника Леніну в Києві. 24 листопада 2013 року.

Синиця Олександр / УНІАН

Наступного разу звалити Леніна спробували за тиждень — увечері 8 грудня 2013 року. Цього разу міліція вже не втручалась, спостерігаючи з іншого боку вулиці за тим, як протестувальники накинули на монумент троси і повалили його. Згодом відповідальність за це взяла на себе партія «Свобода». А у Штабі національного спротиву заявили, що повалення памʼятника не було ініціативою Євромайдану. Пізніше Арсеній Яценюк пожартував: «Думаю, Ленін впав від заздрощів. Тому що Ленін скликав одну революцію, а Янукович — дві».

Після повалення монумента натовп взявся за його уламки: люди до пізньої ночі та протягом кількох наступних днів розбивали їх кувалдами і розбирали шматки на сувеніри. Згодом їх навіть намагалися продавати в інтернеті, зокрема на одному із сайтів приватних оголошень Slando.

Протестувальник з уламком пам'ятника Леніну. 8 грудня 2013 року.

Maksymenko Oleksandr / NurPhoto / Corbis via Getty Images

Арт-об’єкти та акції на місці Леніна

Після повалення пам’ятника у грудні 2013 року його залишки нарешті прибрали, але постамент залишився. Поступово це місце перетворилось на справжній арт-простір для художників та активістів.

«Золотий унітаз» на постаменті, на якому стояв пам'ятник Леніну в Києві. 3 лютого 2014 року.

Мусієнко Владислав / POOL / УНІАН

Уже в лютому 2014 року на місці Леніна активісти Євромайдану встановили перший імпровізований монумент — «золотий унітаз» як символ корупції. А 13 лютого до постаменту принесли 100 «золотих» манекенів — цю інсталяцію створила художниця Тетяна Войтович. Згодом їх теж розібрали як сувеніри.

Манекени символізували молоде покоління, яке захопило пам’ятник і хоче зробити країну кращою. 13 лютого 2014 року.

Мусієнко Владислав / POOL / УНІАН

У 2016 році фонд «Ізоляція» започаткував проект «Суспільна угода» і запросив митців з України та всього світу до участі в конкурсі на тимчасову інсталяцію на місці колишнього пам’ятника Леніну в Києві. Першою переможницею стала мексиканська художниця Синтія Ґутьєррес. Її інсталяція «Населяючи тіні» — металеві сходи, що піднімаються на висоту постаменту, а потім спускаються вниз — була встановлена 9 липня 2016 року.

Тимчасова інсталяція «Населяючи тіні» на місці поваленого пам'ятника Леніну на бульварі Тараса Шевченка у Києві. 9 липня 2016 року.

Ратинський В'ячеслав / УНІАН

У листопаді 2016-го в межах конкурсу на місці Леніна з’явилась інсталяція іранського митця Махмуда Бакші «Безкінечне святкування» — у форматі неонової реклами. Вона періодично міняла кольори та зображення: червоний силует Леніна, зелений Діви Марії та жовтий поп-співачки Мадонни.

Презентація інсталяції «Безкінечне святкування» на місці колишнього пам'ятника Леніну на бульварі Тараса Шевченка в Києві. 7 листопада 2016 року.

Ратинський В'ячеслав / УНІАН

Наступним переможцем у травні 2017 року став проект «Ритуал природи» мексиканської художниці Іси Каррільйо. Порожній пʼєдестал вкрили живим розмарином, а майданчик навколо нього тимчасово перетворили на зелену зону.

Відкриття тимчасової інсталяції «Ритуал природи» на постаменті пам'ятника Леніну в Києві. 3 травня 2017 року.

Соколовська Інна / УНІАН

Протягом п’яти років після повалення пам’ятника зʼявлялися пропозиції встановити на цьому місці постійний монумент. Так, київський бізнесмен Гарік Корогодський ще влітку 2014-го заявляв, що готовий надати кошти на спорудження нового пам’ятника «гідній людині» — меценату Миколі Терещенку або нобелівському лауреату Йосипу Бродському. А в травні 2018 року українська ІТ-компанія Raccoon.World запропонувала встановити на цьому місці пам’ятник Сатоші Накамото — автору першої криптовалюти біткоїн і технології блокчейн.

Арт-об’єкт Middle Way у вигляді гігантської руки біля постамента поваленого пам'ятника Леніну в Києві. 27 вересня 2018 року.

Facebook / Ambasada României în Ucraina

Утім на сьогоднішній день постамент, на якому стояв Ленін, та простір навколо залишаються місцем для тимчасових інсталяцій. Останнім арт-об’єктом, який встановили тут 27 вересня, стала робота румунського скульптора Богдана Раци Middle Way — гігантська рука, яка символізує дружбу та спілкування.




Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *