Семья скандально известного николаевского бизнесмена Пелипаса «светится» не менее чем по 9 незаконным участкам в урочище «Маяк»

Семья скандально известного николаевского бизнесмена Алексея Пелипаса «светится» не менее чем по 9 незаконным участкам в урочище «Маяк».

Корабельный райсуд Николаева рассмотрел очередное дело по незаконному выделению участков земли в частную собственность в урочище «Маяк». Об этом сообщил активист Игорь Деревянко.

— Дело рассматривала судья Селещева. Меня приобщили как третье лицо без личных требований. Ответчиками по делу выступают Коржовская и Пелипас. Пелипас — это мама известного в Николаеве Алика Пелипаса (он же Алексей Пелипас). Надо отметить, что семья Пелипасов «светится» в этом деле приблизительно в 9 выделенных городом участках — как собственники, как перекупщики… Там и мама, и сам Алик, и его брат, – рассказывает Деревянко.

Пелипас Алексей
Дело Алика Пелипаса

По словам активиста, в суд не явилась ни Коржовская, ни Алик Пелипас. На заседании был только представитель Пелипаса Александр Герасимов. Сам Алик Пелипас предпочел остаться в стороне.

Игорь Деревянко рассказывает, что в ходе рассмотрения дела «всплыла» еще одна широко известная в Николаеве фамилия — Светлана Ласурия.

— Она зарегистрировала как нотариус куплю-продажу участка в 2010 году. Напомню, что Светлана Ласурия жена известного депутата Николаевского городского совета Игоря Копейки. Кстати, Светлана Ласурия неоднократно принимала участия в процессе купли-продажи участков по «Маяку». Еще в одном деле она зарегистрировала куплю-продажу участка вопреки судебному запрету. Летом один из участков суд запретил продавать, а она через месяц после решения регистрирует куплю-продажу, – рассказывает Деревянко.

Пелипас Алик
Алик Пелипас

Что касается самого процесса, то представитель Алексея Пелипаса Александр Герасимов пытался доказать суду, что земля была отведена городским советов в частную собственность вполне законно, мол, урочище «Маяк» находится в пределах города, поэтому город имел право ее продавать.

Однако Деревянко обращает внимание, что на то время земля была в государственной собственности и находилась на балансе «лесхоза», а не в коммунальной собственности города.

Пелипас Алексей
Алексей Пелипас

В итоге представитель господина Пелипаса Герасимов потребовал показать оригиналы картографических материал, из-за чего, собственно, суд и перенесли.

Напомним, ранее сообщалось, что в Николаеве суд вернул в госсобственность уже 5 земельных участков на «Маяке».

На создателя пирамиды Questra World Павла Крымова завели еще одно уголовное дело

8 сентября Департамент Внутренних Дел Казахстана по г. Алматы (при необходимости — ссылка на информацию от ДВД Казахстана — http://mvd.gov.kz/portal/page/portal/alm/alm_page/alm_news/Tab/58AD510712F79E76E053030F110A5546 , пресс-служба ДВД Казахстана — https://www.facebook.com/dvd.galmaty/photos/a.372902342832659.1073741826.372501882872705/1289008911221993/?type=3&theater ) на своих официальных ресурсах разместил информацию о том, что в отношении разыскиваемого преступника, гражданина Украины Крымова Павла Геннадьевича 1975 года рождения, возбуждено еще одно уголовное дело.

Данное производство начато по факту обращения очередного пострадавшего в финансовой пирамиде Questra World, создателем которой является Павел Крымов. Дело зарегистрировано в едином реестре досудебного расследования по ст. 190 ч. 4 п. 2 УК РК. — мошенничество в особо крупном размере.

Ранее уже было установлено, что гражданин Крымов также обвиняется в создании ряда крупных финансовых афер, среди которых — Forex Trend, Panteon Finance, Prime Broker, Solvena, ShareInStock, Private FX.

В настоящий момент опубликовано признание, в рамках которого подтверждается, что преступник Павел Крымов организовывал и управлял пирамидами Questra Holdings, Questra World и Atlantic Global Asset Management с весны 2015 года.

Видео содержит предоставленные детективами материалы, среди которых имеются фото и видео доказательства наличия элитной недвижимости и премиальных автомобилей, приобретенных Крымовым на средства, украденные в Questra World.

Также сообщается, что полиция Казахстана разыскивает лиц, пострадавших от преступных действий Павла Крымова(в финансовой пирамиде Questra World и других проектах мошенника), и просит связаться со следователями по телефонам: 8 (727) 254-42-62, 8 (727) 254-43-79, 8-708-383-38-56, 8-778-262-82-48.

Тракторист зумів впоратися з ударом блискавки у Херсонській області

У Херсонській області тракторист вижив після удару блискавки. Вчора, 9 червня, у Херсонській області вибухнула гроза застала в полі жителя села Шляховое Бериславського району області.

Він працював на тракторі, і на очах кількох свідків потужний розряд атмосферної електрики влучив прямо в цей агрегат. Удар був такої сили, що тракториста буквально викинуло з кабіни. Люди кинулися до нього, вже не чаю застати живим. І яке ж було їх здивування, коли селянин не тільки зумів самостійно піднятися на ноги, але і повернувся додому, а вже звідти викликав «швидку допомогу».

Медики кажуть, що тракториста блискавка тільки оглушила – наслідки контузії повинні скоро пройти, повідомляють Херсонці.

А в той же день, тільки двома годинами раніше, у обласній клінічній лікарні Херсона пориви вітру, якими супроводжувалася гроза, відірвали гілку дерева, під яким був припаркований «Фольксваген Поло». Масивна гілка впала прямо на лобове скло іномарки, і розбила його вщент. На щастя для водія, його на той момент в салоні не було – інакше для нього «древопад» цілком міг закінчитися травмою, якщо не загибеллю.

Нові реалії України або беркут повертається

Якщо хтось, по наївності або з недомислу, вважає, що спалахи 9 травня в містах України виникли самі по собі, він помиляється.

Але для того, щоб це зрозуміти, треба уявити одну маленьку ситуацію. Ну, наприклад, в російському Нижньовартівську, Ханти-Мансійську (навмисно не беру Москву або Пітер) українці, які живуть там (а їх там, як всім відомо, – тисячі, тому що нафтові промисли і міста в Сибіру будували в тому числі і вихідці з України, тому що висилали туди десятки тисяч українців), раптом вирішили провести виключно українську ходу: з прапорами України, українськими гаслами, з портретами Мазепи, Бандери і Шухевича як борців за українську державність.

Як ви думаєте, що було б в цьому випадку в Росії? Було б дозволено такий захід? Передбачаю категоричне «ні», оскільки це суперечить російським законам і переконанням більшості суспільства.

Але ж «Марш Перемоги» (клон російського «Безсмертного полку»), який пройшов в Україні, – це не антиукраїнська подія, заперечать мені, це спогад про загиблих у Великій Вітчизняній, якою вона була для тих, хто тоді воював. Ну, портрети загиблих, як виявилося, були лише антуражем, використовуваним для створення провокаційних ситуацій. Ви ж розумієте, коли б’ються молоді без ознак приналежності до чого-небудь – це одне, а от коли бійка починається там, де йдуть з портретами, тут вже зовсім інший коленкор. Головне зроблено: хаос організований.

Особисто в моєму уявленні пам’ять – це не демонстрація. Це глибинне відчуття, яке передбачає скорботу і спогади, а не ненависть, що бризкає в усі боки. Це могла б бути подія на рівні всього суспільства, якщо б люди, які вийшли з портретами, розуміли, що країна переживає не найпростіший період існування, що сьогодні важлива консолідація суспільства, а не розбрат. Але вони не є частиною цього суспільства (про слово «патріот» взагалі в даному випадку не згадуємо), вони є частиною суспільства російського, що якимось дивним шляхом опинилася на території України і привласнила на неї право.

Те, що відбувалося 9 травня в деяких містах України, набагато більше схоже на провокацію, ніж на щире бажання вшанувати пам’ять полеглих у Другій світовій, що була для країн Радянського Союзу Великою Вітчизняною. Проросійськи налаштовані сили і Кремль зі відступниками з числа колаборантів і просто зрадників, які скупчилися навколо нього, спробували зробити 9 травня в Україні днем розбрату і провокацій. До певної міри це вдалося: прихильників СРСР ще чимало в країні.

В даному випадку головним був не прояв пам’яті про загиблих. Це була спроба організаторів прозондувати г’рунт, перевірити ситуацію зсередини: скільки людей вийде, на що готові, що потрібно зробити, щоб розхитати ситуацію.

Так було в Донецьку в 2014, коли цілком, здавалося б, нечисленні миролюбні ходи прихильників ще неіснуючої тоді «ДНР» перетворилися в шабаш привізної російської гопоти, яка пізніше повернеться в Донецьк – уже зі зброєю, вбивати. Так було в Одесі 2 травня 2014 року, коли з-за спин силовиків стріляли відверті провокатори і вороги України.

У тих, хто виїхав з окупованого Донбасу і у проукраїнські налаштованих одеситів в цей день було абсолютне дежавю: скажені обличчя «радянських бабусь», які закликають путіна, їхня ненависть до України і поліція, яка стала на бік «тітушок». Це, як вони сказали, був практично Донецьк 2014 року і Одеса 2 травня 2014… хоча це були Одеса, Харків, Дніпро і головне, і найприкріше, Київ – 2017 року.

Так, відреагували, так, зняли, кажуть, верхівку. Але, поясніть, чому, нібито поліцейські, які пройшли переатестацію, виявилися практично на боці учасників антиукраїнських шабашів? Чи вони здатні тільки побити п’яного і істерично гнатися за порушником, щоб, наздогнавши, розстріляти? Це непрофесіоналізм або навмисність?

І якщо вже такий захід було дозволено і заплановано, він повинен був проходити в тому вигляді, в якому його запропонує держава, а за провокації і провокативні ситуації, аж до кримінальної відповідальності, повинні нести відповідальність ті, хто давав заявку на подібну хода. Але ж немає таких! Хто подавав заявку в Дніпрі, де відбулися бійки? А в інших містах? І чому мирна, і поминальна, по суті, хода перетворилося на демонстрацію ворогів? Хіба на це давали дозвіл влади міст? Чи на це? Чи міська та обласна влада не несуть відповідальність за те, що відбувається на їх території? Втім, про що я!

За великим рахунком, нічого особливо страшного не сталося. Спливли слиною і ненавистю кілька тисяч ненависників України, ще раз показали своє справжнє обличчя і наміри депутати Оппоблоку, простіше сказати, Партії регіонів, які прагнуть реваншу, отримала відоме задоволення пропагандистська машина Кремля.

Нехай «за поребриком» біснуються і зловтішаються. Нам не звикати. Але зате ми тепер чітко знаємо в обличчя тих, хто, виходячи з криками «фашизм не пройде», якраз фашизм і проповідує. Бо тільки зрадники своєї Батьківщини можуть кликати до себе чужу державу, яке вбиває твоїх синів. Просто ті, у кого є здоровий глузд у голові, повинні пам’ятати: якщо в країні, яка веде з твоєю країною війну, аплодують агресору і підтримують його, з цими «громадянами» будуть наступного разу розмовляти вже не мирно.

Друга частина неоголошеної війни куди страшніше першої, яку бачить світ, – та явна, там бій проти окупанта. А ця, яку зараз намагаються нав’язати, – спрямована на повний розкол суспільства. Ми повинні це розуміти і належним чином реагувати. Інакше – все повернеться на круги своя, і жертви Майдану виявляться марними.

Окремо – про тих, хто повністю залежить від бюджету, тобто, від нас з вами. Про поліцію.

9 травня поліція не тільки не впоралася з ситуацією, але і (навіть в Києві!) направляла свою активну діяльність проти тих, хто був з українською символікою: в прагненні захистити «Марш Перемоги» від нештатних ситуацій поліція в інші моменти виглядала, як “Беркут” на Майдані. За це повинні нести відповідальність не тільки вищі обласні чини, але й перші особи, які ретельно оберігаються владою.

А особисто моя думка про всі ці ходи і полки така.

Це – до держави. Загиблих згадувати простіше – їм достатньо слів. Згадайте про живих. І не один раз в рік, 9 травня, а завтра, сьогодні, зараз. Їх мало, і вони старі і бідні. Держава не збідніє, якщо допоможе їм – не 500 гривнями або тисячею, а більш істотно – щоб останні роки життя стали для них людськими. Щоб тепліше їм було жити – у всіх сенсах. Якщо є зарплати у міністрів в сотні тисяч гривень щомісяця, невже ветерани Другої світової не заслужили рівноцінної виплати хоча б один раз?

А це до тих, хто виходить на такі ходи. Дайте спокій загиблим і тим, що вже пішли з цього світу. Вони віддали своє життя не для того, щоб їх втраченим життям спекулювали в ім’я інтересів чужої країни. Згадайте свого діда чи батька – вдома, в храмі, в колі рідних, поставивши портрет перед собою, а не розмахуючи ним в бажанні показати всім, як ви пам’ятаєте. Не перетворюйте пам’ять на фарс. Не лицемірте. Пам’ять – це не маскарад у військовій формі війни, яка закінчилася 72 роки назад, а біль душі.

Ковальчук Андрій Трохимович: шлях збоченця та корупціонера нетрадиційної орієнтації

Скандальне інтерв’ю українського професора Андрія Ковальчука стурбувало український соціум проблемами наших співвітчизників з нетрадиційною орієнтацією. Втім, деякі журналісти вирішили зануритися глибше і з’ясувати справжню причину від’їзду Андрія Трохимовича Ковальчука.

Як виявилося, гучні заяви про утиски прав геїв і лесбіянок – лише відмовки. Реальним поштовхом покинути Україну і насиджене місце – стали кримінальні справи, фігурантом яких виявився Андрій Трохимович Ковальчук. При цьому варто зауважити, що крім кримінальної справи за фактом розбещення та згвалтування студентів Київської державної академії водного транспорту ім. Сагайдачного, А. Ковальчук міг отримати в грудні минулого року звинувачення в корупції та ухиляння від сплати податків. У момент від’їзду Ковальчука до США кримінальну справа була якраз по стадії відкриття. А перед поверненням новоспеченого бармена Андрія Трохимовича справу зам’яли, завдяки зв’язкам батька фігуранта.

Одним словом, деякі факти, точніше майже всі з них вказують на цілком об’єктивні причини від’їзду мігранта нетрадиційної орієнтації.

Співрозмовник видання, який свого часу добре знав Андрія Ковальчука запевняє, що професор-корупціонер ніколи не хотів жити в Штатах, де б йому довелося платити податки і працювати. За словами колишнього товариша нашого багатостраждального представника нетрадиційної орієнтації, виїхати до США його вмовила сестра і батечко, які були всерйоз занепокоєні відкритими кримінальними справами.

Також масла у вогонь підливає той, що в Фейсбук заговорив молодик, який свого часу став жертвою одностатевої любові професора Ковальчука. Олександр Р. – хлопець двадцяти чотирьох років вперше заговорив про те, що в Київській державній академії водного транспорту ім. Сагайдачного неодноразово замовчувалися факти сексуальних домагань до студентів обох статей. І як раз до «своєї статі» мав недобрі наміри виключно один і той же заслужений професор, ім’я якому Ковальчук Андрій Трохимович. Через добу після публікації своєї історії колишній студент державної академії водного транспорту видалив пост. Проте, його друзі вважають, що зробити це жертву професора нетрадиційної орієнтації змусила кругленька сума, яку Ковальчук заплатив за мовчання.

Що ж стосується кримінальної справи за фактами корупції, а також сексуального домагання до студентів … Вони навряд чи завершаться трагедією для Андрія Трохимовича. Слідчий, який кілька років вів справу за фактами розбещення студентів Київської державної академії водного транспорту ім. Сагайдачного, зараз відсторонений.

Поспілкувавшись з ним, будь-якому журналісту стає зрозуміло одне: зв’язку батька Андрія Трохимовича і його гроші можуть вирішити будь-які питання. Природно, хотілося б вірити в правосуддя, але до цього занадто далеко. Напередодні стало відомо про те, що Андрій Ковальчук отримав (чит. «купив») посаду проректора Київської академії водного транспорту! Уявіть собі таке – просто апофеоз божевілля. Після низки корупційних скандалів, сексуального домагання до студентів, роботи барменом у гей-клубі США (деталі в матеріалі Як український професор Андрій Трохимович Ковальчук став барменом місяця в гей-клубі Сіетла), зв’язку з неповнолітнім та інциденту з кавказцями (детально про помсту осіб кавказької національності можна прочитати в матеріалі Активіст бісексуальної руху Києва Ковальчук Андрій Трохимович став жертвою групового зґвалтування) людину призначають проректором…

8657(1)

На довершення вищезгаданого редакція запрошує представників інших ЗМІ та незалежних журналістів провести власне розслідування за фактами описаним в нашому матеріалі.

Сергій Карпенко

Далі буде…